Скандал навколо книги

Як стало відомо, книга Івана Задої «Сонечку мого життя…»  про літератора з Олександрії Сергія Тасіна (Гончарова) поки що не отримає обласну літературну премію ім. Євгена Маланюка у номінації літературознавство та публіцистика.

Рішення конкурсної комісії призупинив голова Кіровоградської обласної ради через обурення громадських активістів. Остаточне рішення прийматиметься після експертного висновку столичної інституції.

Книгу про Сергія Тасіна, поета і прозаїка з Олександрії, який у 1919 році пішов служити білогвардійцям, але приховав цей факт в автобіографії, на здобуття літературної премії імені Євгена Маланюка запропонувала Кіровоградська обласна організація Національної Спілки письменників України в особі Василя Бондаря.

Проте, на думку історика і викладача Юрія Митрофаненка, яку він виклав на сторінках «Української літературної газети», не логічно присуджувати премію імені поета-уенерівця (у 1919 році Маланюк опинився в складі армії УНР в «трикутнику смерті» між білими, червоними і поляками) тексту такої тематики. «Інакше існує ризик, що номінантом може стати талановита високохудожня, але антиукраїнська за змістом книга, наприклад, написана в дусі Олеся Бузини», — пише Митрофаненко. Він має зауваження і до тексту дослідження, і до постаті самого героя книги.

Втім, за Івана Задою і його книгу вступилися лауреати премії імені Євгена Маланюка різних років. «Більшовики викидали з книжок ідеологічно неприйнятне, необільшовики зчинили скандал навколо цитат майже сторічної давності, — пишуть вони у своєму зверненні до конкурсної комісії. — Нинішнього року об’єктом атаки безпідставно стала книга одеського літератора і державного службовця Івана Задої «…Сонечку мого життя», яка розповідає про нелегку долю впродовж ХХ століття письменника 20-30-их років, який видав три книги у Харкові, Москві й Ленінграді під псевдонімом Сергій Тасін, а далі, повернувшись на батьківщину, в Олександрію, Сергій Григорович Гончаров працював у місцевій пресі й найдовше у педагогічному училищі,викладаючи українську літературу, виховуючи фахівців для шкіл та інших навчальних закладів.

Іван Задоя композиційно вилаштував розділи книги за жанром нон-фікшн (література факту), з яких читач знайомиться з трьома авторськими нарисами про Гончарова-Тасіна, з його творами 20-30-их років, багатою епістолярною спадщиною, архівними фотографіями… Книга отримала позитивні відгуки в обласній та Всеукраїнській періодиці. На засіданні журі 27 січня 10 голосів із 11 були віддані за цю книгу.

Різкій критиці піддав видання краєзнавець, кандидат історичних наук, старший викладач Кіровоградського інституту післядипломної педагогічної освіти імені В.О.Сухомлинського Юрій Митрофаненко: обравши об’єктом критики не всю книгу, а лиш окремий розділ творів С.Тасіна, визбируючи з них пробільшовицькі строфи та рядки. А якою тоді могла бути література? Це спекулятивний погляд на творчість без врахування фактору доби творення. Митрофаненко поширив свої однобокі інвективні екзерсиси у соціальних мережах, опублікував у міській та столичній пресі, а після засідання журі став закликати своїх прихильників прийти на вручення нагород і висловити ганьбу. Цей заклик змусив голову журі, він же голова облради, Сергія Шульгу провести додаткову зустріч членів журі із Митрофаненком та його прихильниками. Однак сторони не дійшли згоди: вирішили призупинити рішення журі від 27 січня в номінації «літературознавство та публіцистика» доти, поки не зроблять висновок авторитетні літературні експерти однієї із столичних інституцій. Не сумніваємось: книга І.Задої буде гідно схвалена літературними правниками.

Отже, вчинено зухвалий акт агресії молодим науковцем. Це вже стає поганою практикою вознесення власних амбіцій над судженнями обраних до журі осіб, серед яких доктори й кандидати наук, професори, відомі письменники різних організацій, керівники бібліотечних установ, депутати обласної ради. Цей самовозвеличений історик дозволяє собі неповагу до старших і перебріхування під час дискусій; непродуманими діями він підставляє і своїх прихильників – педагогів, вояків АТО, журналістів.

Ми живемо у вільній демократичній державі. Будьмо гідні цього часу, не принижуймо себе хворобливими амбіціями».

Звернення підписали  Василь Бондар, Григорій Клочек, Сергій Піддубний, Оксана Гольник, Віктор Терен, Катерина Горчар, Олександр Кердіваренко, Світлана Орел, Надія Гармазій-Частакова, Олександр Косенко, Олекса Різниченко та Антоніна Корінь.

Докладніше про книгу та її героя тут: Книга про Людину, Інтелігента, Вчителя — Zametka — Новости Александрии