Світло крізь темряву: герої нашого часу та книга про силу струму

Герої нашого часу

22 грудня, у день зимового сонцестояння, в Україні відзначається День енергетика – на знак визнання величезної ролі працівників енергетичної галузі, що забезпечують наші домівки та усі об’єкти інфраструктури світлом та теплом, що особливо важливо сьогодні, в умовах воєнного часу. Дата символічна – найкоротший день у році й найдовша ніч. Зараз, коли більшість регіонів України вимушені жити без світла по 12 і більше годин на добу, мабуть, усі зрозуміли, наскільки важлива робота енергетиків.

Вони – наші герої, які щоденно захищають не лише енергетичну інфраструктуру, але й стабільність усього суспільства. Вони працюють у надзвичайно складних умовах, часто під обстрілами та бомбардуваннями, щоб забезпечити енергопостачання навіть у найбільш постраждалих районах.

Енергетична інфраструктура стала однією з головних мішеней для ворога, і багато об’єктів зазнали серйозних пошкоджень. Проте, завдяки неймовірним зусиллям енергетиків, частину пошкоджень вдається оперативно відновити. Ремонтні бригади працюють безперервно, іноді за відсутності електрики та в умовах підвищеного ризику. Це справжня відвага й професіоналізм. Важливим фактором є також забезпечення військових підрозділів електроенергією, що дозволяє ефективно координувати дії на фронті.

Попри численні складнощі та загрози, енергетики продовжують працювати, розуміючи, що кожен відновлений мегават енергії допомагає країні рухатися вперед навіть у найтемніші часи. Їхня праця стала символом стійкості й непохитної віри в перемогу України.

Тож, навіть, якщо раніше ми не помічали їхньої роботи і не вітали з професійним святом, цьогоріч, оцінивши важливість їхньої праці, привітаємо усіх енергетиків, електриків, а також всіх, хто працює в енергетичній галузі, й побажаємо їм міцного здоров’я, успіхів і реалізації всіх їхніх планів.  

Книга про силу струму та пригоди електролічильника

Ще до повномасштабного вторгнення Сергій Манукян, харків’янин, що живе в Олександрії, економіст, історик, журналіст і письменник,  написав книгу «Сила струму, або Пригоди електричного лічильника».

У ній у науково-популярній формі розповідається про історію винаходу електричного лічильника та інших приладів, про властивості електричного струму та економії електроенергії. У книзі цікаво та доступно подана інформація про усе, що пов’язане з електрикою, у тому числі про принципи роботи електростанцій, містяться відомості про відновлювані джерела енергії, поради з економії електроенергії, прогнози для української енергетики тощо.

«Ідеї не виникають нізвідки, — говорить автор, – вони приходять до людей, які прагнуть відкриттів і віддають роботі усі сили та роки життя. Серед них – Едісон, Лодигін, Яблочков. Про таких людей також йдеться у цій книзі, яка буде цікавою широкому колу читачів, особливо тим, хто цікавиться історією електротехніки. Можливо, для когось вона стане першою прочитаною на цю захопливу тему, а сам електролічильник буде своєрідним дороговказом або супутником.

Багато років пройшло відтоді, як люди почали використовувати енергію річок та вітру на водяних і вітрових млинах. Потім користувалися енергією пари від спалювання вугілля й нафти, а у ХХ сторіччі з’явилася атомна енергетика. Стрімкий розвиток техніки – приладобудування, хімічної галузі, авіацій та космічної промисловості – не зміг би відбутися без електроенергії.

Вислів науково-технічний розвиток вже понад 50 років став звичним. Здавалося б, зовсім нещодавно людство зустрічало міленіум, а ось уже добігає кінця перша чверть XXI століття»… 

Прогнози та перезавантаження

У розділі «Прогнози української енергетики: чи можливе перезавантаження?» Сергій Манукян пише: «З 2014 року в Україні було прийнято рішення про підвищення тарифів на електроенергію у п’ять етапів. Передбачалося таким чином зменшити обсяги субсидіювання промисловістю побутових споживачів. Коли населення сплачує лише частину реальної вартості електроенергії, тариф покривають промислові споживачі. Таку дороговартісну електроенергію важко експортувати, вона стає неконкурентоспроможною.  З Європою тут важко змагатися, у деяких країнах ЄС, особливо з потужностями відновлюваної енергетики, у певні години електроенергія нічого не коштує, або навіть має від’ємну вартість. А експортувати струм Україні вкрай важливо, великий обсяг виробленої електроенергії дозволяє знизити собівартість  одного кіловата і, відповідно, не підвищувати тариф.

Сучасна структура споживання електроенергії в Україні мала приблизно такий вигляд: населення споживає 30% (на 2016 рік), і цей показник поступово зростав, на промисловість припадало 50%, і рівень споживання знижувався через скорочення виробництва. Решту споживали сільське та житлово-комунальне господарства. До початку повномасштабного вторгнення у 2022 році понад 60 % побутових споживачів використовували до 150 кВт/год на місяць, і 35 % — до 300 кВт/год.

Другий варіант збільшити внутрішнє споживання в країні – запровадження різного роду стимулюючих тарифів. У Західній Європі прати вночі – вже правило, а підприємства використовують енергомістке обладнання у нічні зміни».

Звісно, сьогодні реалії вже зовсім інші. Воєнний стан, постійні обстріли та масовані удари… Енергетика України майже зруйнована, і навіть думати не хочеться про те, що буде, якщо і те, що залишилося, знищать і воно не підлягатиме відновленню…

З іншого боку, фахівці-енергетики говорять: війна стала, хоча й болісним, але каталізатором змін, трансформації енергосистеми України. В умовах постійних атак країна прискорила модернізацію обладнання, зробивши ставку гнучкість, децентралізацію та стійкість мереж. Історичним кроком стала синхронізація з європейською мережею ENTSO-E, що посилила енергетичну безпеку та відкрила шлях до повноцінної інтеграції в європейський ринок. Паралельно Україна активніше впроваджує установки з використанням відновлюваних джерел енергії, зокрема проєкти СЕС у поєднанні з установками зберігання енергії (СЕС+УЗЕ), формуючи нову архітектуру енергосистеми – більш стійку, технологічну й адаптовану до викликів майбутнього.

Про автора книги

Сергій Манукян розповів, що його книга «Сила струму, або Пригоди електричного лічильника» вже готувалася до друку під егідою обленерго і була схвалена навіть ДТЕК. Але повномасштабне вторгнення все змінило. Проте таке потрібне і корисне видання сьогодні було би доречним і актуальне як ніколи, його можна розглядати як посібник для школярів, учнів, студентів та усіх, хто цікавиться історією та етапами розвитку електрики.  

Про автора: Сергій Манукян народився 1961 року в місті Баку. Освіта вища економічна і філософська. У 1988 року закінчив факультет економіка промисловості Бакинського інституту народного господарства ім. Д. Буніат-Заде. З 1989 року проживає в Харкові. Працював економістом, страховим агентом, фахівцем із цінних паперів. Працював на виробництві, зокрема майстром, начальником дільниці, помічником директора з якості Харківського механічного заводу №2, обіймав посади начальника цеху, керівника напряму.

Закінчив магістратуру філософського факультету Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна. Магістр філософії.

 Історик, журналіст. Член Національної Спілки журналістів України, автор понад 200 статей соціально-економічної спрямованості, нарисів з військової історії та літератури, рецензій.

Автор книг «Бойові нагороди Другої світової війни», «Збройні сили України. Нарис ста років. 1917-2017», «ФБР. Не секретні матеріали», «Політ i Кара. Історія одного падіння» та інших.

Має публікації у науково-історичних та літературних журналах. Лауреат та дипломант численних літературних конкурсів, в т. ч. Харківського обласного літературного конкурсу імені Олександра Масельського (2018, 2019, 2020 рр. — найкращий у номінації «Публіцистика»), Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Григора Тютюнника, Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Івана Чендея, конкурса морської прози ім. Лисянського та ін.

Друкувався у журналах: «Наука та техніка», «Філософські перипетії», «Літературна Вірменія», «Олександрійський маяк», «Дзвiн», «Літературний Чернігів», «Українська літературна газета» та інших.