Ґендер – це про рівні права і можливості

Третього квітня Мобільна школа жіночого антикорупційного активізму «АнтиКа» провела в Олександрії другий тренінг: «Ґендер та ґендерне бюджетування». Перший відбувся 19 січня також у художній галереї VashArt  і був присвячений темі жіночого лідерства. Учасниками тренінгу стали підприємці, громадські активісти, представники місцевої влади, журналісти.

Насичена та інформативна програма тренінгу включала анкетування, групові ігри та вправи, підкріплені фактами повідомлення та результати досліджень з ґендерної дискримінації, перегляд відеоматеріалів за темою. Тренери-психологи Людмила Верменич і Лариса Калініченко, а також фінансовий аналітик Олександр Гуйда зуміли просто, доступно і наочно розкрити суть складних питань. Окрема подяка голові ГО «Кременчуцький антикорупційний центр» Оксані Гуйді, тренеру Олені Захариній, юристу Артему Грисюку.  

Ніщо так не спотворює нашого мислення, як недодумані думки. Особливо це помітно у відношенні ґендерної проблематики. Навряд чи сьогодні знайдеться ще одне поняття, окрім ґендера, навколо якого існувало б стільки плутанини і непорозумінь. Багато хто плутає ґендер з агресивним фемінізмом. Проте це зовсім не так – ґендерна нерівність повсякчас проявляється і у відношенні до чоловіків.

Ґендер стосується соціальних відмінностей і появляється у різних ролях, якостях та поведінці у суспільстві. Ґендер – це і про жінок, і про чоловіків, і про дітей, і про пенсіонерів, і про людей з інвалідністю, з нетрадиційною сексуальною орієнтацією тощо. Ґендерна рівність – це рівний правовий статус, рівні права і можливості. Ґендерна дискримінація – це дії або бездіяльність.

Багато країн світу, і Україна у тому числі, пропагують рівні можливості для своїх громадян. Дійсно, на законодавчому рівні у нас у всіх є рівні права, гарантії і певні можливості. А на практиці? У ході гри «Скляна стеля» учасники тренінгу спробували змоделювати власні можливості, виходячи із запропонованої соціальної ролі: генерал, прибиральниця, людина з інвалідністю, підприємець тощо. Так стало зрозуміло, що можливості, як інструменти для реалізації прав, є не у всіх або ж не всі ними користуються. Приміром, у сиріт і тяжкохворих є права, а можливості обмежені. Тож скляна стеля – це межа, яка заважає розвитку. Вона буває двох різновидів: одна будується ззовні, іншу люди створюють собі самі.  

Та все ж таки, як не крути, у сьогоднішньому світі жінки частіше, ніж чоловіки, зазнають ґендерної сегрегації. Щоб побудувати кар’єру, жінкам доводиться докладати значно більших зусиль. Та й традиційна модель сім’ї передбачає, що домашнє господарство і хатні справи має виконувати Берегиня, навіть якщо вона і працює нарівні з чоловіком і заробляє більше нього. Тож битва за рівноправ’я – це не тільки бій за рівність статей, а боротьба за те, щоб скляних стін і стель стало менше. Дещо у цій боротьбі може зробити сама для себе кожна людина: не ставити собі обмежень, відрізняти мрії від реальності і за потреби вміти попросити і прийняти допомогу, знайти наставника.

Вразили озвучені на тренігну результати досліджень з важкої теми домашнього насильства. Виявляється, 73% українських жінок НЕ вважають насильством образи, 68% — НЕ вважають насильством приниження, 51% — НЕ вважають насильством побої в сім’ї. Тим не менше, у 2017 році 600 тисяч українських жінок загинули в результаті домашнього насильства, з 1 мільйону 100 тисяч постраждалих лише 110 тисяч подали заяву до поліції, а до суду дійшло тільки 4400 справ…

За дослідженнями журналу The Economist, найбільш збалансовані у плані представництва жінок в органах влади – країни Скандинавії: завдяки квотам і відповідальності за порушення цього балансу. В цьому напрямку Україні є чого прагнути, але перші кроки вже зроблені.

До речі, Олександрія стала одним із шести міст, які за підтримки Асоціації міст України розробили ґендерні паспорти – аналітичні дослідження, що відображають демографічну ситуацію у місті та ступінь залучення чоловіків і жінок у різні сфери життєдіяльності. Такі паспорти є складової програм економічного і соціального розвитку.

Можливість реалізовувати державну політику гарантування рівних прав і можливостей жінок і чоловіків за рахунок бюджетних коштів дає ґендерно-орієнтований бюджет (ҐОБ). Він передбачає планування ресурсів країни з урахуванням доходів бюджету, котрі формуються за рахунок жінок і чоловіків, а також видатків бюджету, які розподіляються між жінками та чоловіками. Ґендерні бюджети не є окремими для чоловіків і жінок – це засіб інтегрування ґендерних аспектів до  державної політики, бюджетів різних управлінь, відділів, закладів. Термін «ґендерно-орієнтоване бюджетування» означає сукупність різних інструментів, механізмів та інститутів, об’єднаних загальною метою, – зробити ґендерний підхід до управління одним із обов’язкових принципів національної політики та економіки. Це поняття широко використовується рядом міжнародних організацій і є підходом, орієнтованим на інтереси людей у процесі формулювання і виконання Державного бюджету. Кінцева мета ҐОБ полягає в тому, щоб у країні були прийняті й виконувалися бюджети і програми, в яких враховуються конкретні потреби чоловіків і жінок.

Якщо ви думаєте, що ҐОБ і Україна – це зовсім різні речі, то помиляєтеся. Завдяки ґендерно-орієнтованому бюджетуванню, у 2013 році у Бахчисараї був реалізований проєкт «Розвиток жіночого підприємництва – нові можливості наповнення бюджету», ґендерна бюджетна ініціатива змінила на краще позашкільну освіту Житомира, а у Горішніх Плавнях підвищилася якість надання адресної медичної допомоги. Але системна робота з ҐОБ в Україні відсутня, вона розвивається лише в окремих громадах як невелика складова бюджету.

Тренери школи «АнтиКа» побажали учасникам тренінгу бути носієм щастя у своєму житті, управляти своїм станом і ділитися враженнями з близькими, а ще – берегти свою унікальність. Адже у нашому житті працює те, у що ми віримо, що використовуємо.

Для довідки: Мобільна школа жіночого антикорупційного активізму «АнтиКа» працює з січня 2021 року в ОТГ Полтавської та Кіровоградської областей. За грантової підтримки Європейського фонду за демократію (ЄФД)  для учасників школи «АнтиКа» буде проведено цикл тренінгів. Зокрема, в Олександрії їх планується три: лідерство, яке об’єднає громаду; ґендер та ґендерне бюджетування (вони вже відбулися) і методика визначення ознак корупції. Учасники школи отримають змогу ставити питання та переймати досвід жінок-лідерок України. Також у рамках проекту надається менторська підтримка, у тому числі і з ґендерно-орієнтованого бюджетування.  

Читайте також: Инна Беланюк: «Самый главный навык – умение выбирать» — Zametka — Новости Александрии

Как стать уверенной в себе — Zametka — Новости Александрии

7 признаков нищебродства — Zametka — Новости Александрии