Книга про мегазірку

88 книг на 8 мовах. Не художньої літератури, а наукових досліджень. Написані людиною з нелюдською ерудицією, як говорили про автора науковці. Народилася ця людина в Олександрії, але її вважають своєю жителі декількох країн світу. Ім’я цієї людини – Дмитро Чижевський, і мало хто з олександрійців знає про нього щось, окрім того факту, що це наш земляк – видатний вчений-славіст. Сьогодні в Олександрії презентували посібник, покликаний пролити світло на його величну постать і простими словами розповісти про нього і його досягнення. Тому і назва у видання багатообіцяюча: «Чижевський – мегазірка з Олександрії».

Друге видання навчально-методичного посібника «Наш земляк Дмитро Чижевський – видатний вчений-енциклопедист, філософ та історик культури й науки» вийшло друком уТОВ «Діджибукс Пресс» у 2021 році. Його презентація відбулася в Олександрії у центральній міській бібліотеці ім.Пушкіна сьогодні, 24 лютого. Наприкінці березня книгу презентують і в Кропивницькому – в обласній науковій бібліотеці, яка носить ім’я Дмитра Чижевсьского.

Авторів у посібника про Дмитра Чижевського декілька: Лариса Гайда, член Національної спілки краєзнавців України, Андрій Іванко, лауреат обласної педагогічної премії імені В. Сухомлинського, Валерій Жванко, лауреат обласної краєзнавчої премії імені В.Ястребова; Федір  Шепель, лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова та Надія Жахалова, член Національної спілки краєзнавців України.

Назву посібнику: «Чижевський – мегазірка з Олександрії» – дав журналіст, літератор і краєзнавець Валерій Жванко. Переконати частину авторів назвати книгу саме так було важко, але таки вдалося. Ідея Жванка розрахована на те, аби поєднати у свідомості читачів Чижевського, значення його роботи й Олександрію, і викликати у молоді цікавість до цієї особистості. Неперевершений майстер слова,  Валерій Іванович цікаво і просто розповів про нашого видатного земляка.  Дмитро Чижевський не став би тим, ким він був, якби не забезпечений батьками ранній розвиток. Тато – політв’язень, який опинився в Олександрії, де у нього були землі, у засланні. Мама – учениця художника І.Рєпіна, поїхала слідом за чоловіком. У 8 років хлопчика зарахували  до 2 класу Олександрійської чоловічої гімназії – для цього Дмитро складав іспити у Єлисаветграді, на що його батько брав дозвіл в Одесі. Високоякісна домашня освіта дозволила хлопчикові стати учнем відразу 2-го класу, минаючи перший. Він випереджав однолітків у розвитку, але називав себе хорошим учнем із поведінкою поганого учня. Чижевські збирали навколо себе прогресивних жителів міста, а Дмитро вже у 10-річному віці організував гурток дітей, які багато читали і хотіли знати більше. Вісім гуртківців у подальшому стали професорами. Валерій Жванко процитував Ліну Костенко: «Ходити сходами гігантів спроможний лише той, хто сам став гігантом»  і озвучив свої пропозиції щодо майбутнього музею Чижевського в Олександрії та освітньо-туристичного центру: врятувати, зберегти, осмислити. Музей має стати культурним центром міста. У Чижевських вдома був телескоп – можна запровадити гурток астрономії. Чижевський займався спортом – чудова нагода для розвитку руху скаутів і пластунів, Дмитро був бунтарем і ходив на заборонені спектаклі у театрі – можна започаткувати театральний гурток. Він жив у мультикультурному місті і був вищим за політичні проблеми.

16 примірників посібника Валерій Жванко подарував бібліотечній системі, 10 – депутатам міської ради. Варто відзначити, що Валерій Жванко є директором культурно-освітнього центру «Толока» у селі Попельнастому. За сприяння цього центру здійснено видання посібника про мегазірку Дмитра Чижевського.

У 2024 році виповниться 130 років з дня народження Дмитра Чижевського, але цикл заходів до цієї дати на батьківщині науковця-енциклопедиста; культуролога-славіста, філософа, літературознавця, релігієзнавця, лінгвіста, дослідника української і слов’янської літератур и і духовності розпочалися вже наразі. Директор Олександрійської централізованої бібліотечної системи Тетяна Троцюк повідомила, що батько Дмитра Чижевського, Іван Костянтинович, був одним із ініціаторів створення в Олександрії громадської бібліотеки, а завдяки матері, Марії Дмитрівні, у цій бібліотеці з’явився дитячій відділ. Сучасна Центральна бібліотека в Олександрії вважається правонаступницею тієї створеної Чижевськими громадської книгозбірні, що відкрилася 134 роки тому. До речі, певний час Іван Чижевський був міським головою Олександрії.

Під час презентації на онлайн-зв’язок вийшла  Лариса Гайда, автор ідеї видання посібника. Її розповідь стала ілюстрацією того, як малі кроки ведуть до великих справ. Краєзнавиця закликала залучити до проекту створення в Олександрії музея Дмитра Чижевського якомога більше інтелектуалів, скористатися допомогою волонтерів, підказала декілька цікавих ідей для вдалого старту нового культурно-освітнього центру.

Голова міської організації Спілки краєзнавців України, людина, яка двічі брала участь у міжнародних семінарах, присвячених спадщині Д.Чижевського, Надія Жахалова відзначила, що захід є важливим для сучасності й майбутнього. У Дмитра Чижевського є твір «Книга як символ космосу», а сам Чижевський – це космос для світу. Надія Володимирівна — автор численних історичних краєзнавчих досліджень життя родини Чижевських. Вона запропонувала виправити неточність на меморіальній дошці, встановленій на будівлі Олександрійської районної бібліотеки – у цьому будинку майбутній вчений не народився, а жив.

Заступник міського голови Олександрії Ірина Чемерис назвала видання посібника подією вчасною і необхідною, адже той, хто не знає своєї історії, не має майбутнього. Вона запевнила присутніх, що усі ідеї щодо створення музею будуть почуті, адже головне завдання – зробити цей простір цікавим для  науковців і пересічних громадян.

Особистість нашого земляка у посібнику постає у викладі авторів на загально-історичному тлі. У книзі пропонується також мандрівка вулицями Олександрії, опис експонатів міського музейного центру та місць увічнення його пам’яті. Науково-популярний виклад робить видання легким у сприйнятті і привабливим для усіх, хто цікавиться історією та духовними надбаннями наших земляків.

Як говорив Григорій Сковорода: «Знамениті земляки є нашими духовними орієнтирами, учителями, нашою духовною опорою і гордістю перед усім світом». 

Фото: Олександрійська МЦБС

Читайте також: Из жизни Александрии и уезда — Zametka — Новости Александрии

Автомобили и аварии старой Александрии — Zametka — Новости Александрии