Літературний Пантеон: як молода видавчиня створює проєкти, що мандрують світом

15 листопада в Центральній міській бібліотеці відбулася презентація 13 номеру Всеукраїнського літературно-мистецького журналу «Олександрійський маяк». На його сторінках, як завжди, є поезія, проза, і нові імена, і літературні дослідження, і критика.

Аліна Шевченко — засновниця «Олександрійського маяка», керівниця творчої спільноти з видавничою майстернею «Pantheon. Література та мистецтво», у вступній промові підкреслила, наскільки важливо підтримувати тих, хто творить сучасну українську літературу.

Історія «Олександрійського маяка» почалася понад два роки тому,  і насправді це видання – трансформація журналу «Олександрійські дзвони». У створенні 13 випуску журналу брали участь Петро Мельник, голова обласного осередку Національної спілки журналістів України, військовий Сергій Мартинюк, редакторка Діна Горбенко, олександрійська письменниця Тамара Аноко, голова Кіровоградського осередку Національної спілки письменників України Надія Гармазій, лікарка Лілія Буцька, професорка Київського Національного університету ім. Шевченка, Олександр Герасименко, президент Інституту релігійних досліджень з Києва. Любов Сердунич, письменниця із Хмельницького, і засновниця видання Аліна Шевченко, яка виконала його дизайн.

Обкладинку «Олександрійського маяка» цього разу прикрашає цифрова картина Олександра Шандана із зображенням Олександрійської дитячої музичної школи. Нагадаю, щоразу зображення на обкладинці журналу різні, але на них завжди – краєвиди Олександрії, що є гарним способом популяризації міста, враховуючи, що видання об’єднує письменників та публіцистів з різних куточків України і з-за кордону, а отже, мандрує світом. І люди цікавляться нашим містом, висловлюють бажання приїхати до нашого міста, зустрітися і поспілкуватися з колегами. Отже, у планах Аліни Шевченко – організувати в Олександрії кількаденний літературний фестиваль.

Окрім свіжого числа «Олександрійського маяка», Аліна Шевченко презентувала перший випуск альманаху «Коромисло» і дуже презентабельний глянцевий журнал «Сторінками успіху», які також видаються у майстерні «Pantheon. Література та мистецтво»,

«Сторінками успіху» — журнал, про який я мріяла ще зовсім-зовсім малою, школяркою, коли мала свої перші короткі публікації у журналі «Юна Леді». І ось мрія здійснилася – з вересня 2024 року входить у світ журнал «Сторінками успіху» — наш український глянець, де є багато цікавих історій українців – літераторів, військових, волонтерів тощо , у тому числі наших земляків. Здебільшого, звичайно, це молоді поети. Одна з героїнь журналу, Вікторія Коваль, наразі живе у Нідерландах і вирішила відкрити своє видавництво, — розповіла Аліна. – А «Коромисло» — це альманах на сільську тематику. В оформленні використана картина талановитої художниці та письменниці з Кременчука Наталії Прус, презентація картин якої відбудеться у Центральній бібліотеці Олександрії у грудні, а виставка – влітку 2026 року». 

Присутні на презентації слухали нові твори авторів — Віктора Брикульського, Ірини Даценко, Ганни Великої, Наталії Фоміної та Сергія Манукяна — і кожен виступ додавав заходу особливого теплого звучання.

2025 рік для Аліни Шевченко видався насиченим. Вона стала наймолодшою членкинею двох Національних спілок України – журналістів та письменників. Їй виповнилося 20 років, декілька з яких вона є засновницею та керівницею творчої спільноти з видавничою майстернею «Pantheon. Література та мистецтво», видавчинею декількох періодичних видань. А нещодавно Аліна отримала Гран Прі у номінації «Художнє слово» на міжнародному конкурсі-фестивалі Constelația Talentelor, що проходив у столиці Молдови Кишиніві – за верлібри та  уривок прози із книги «Небесна сповідь». До речі, це був її перший виїзд за кордон. Цього року фестиваль зібрав близько тисячі талановитих учасників з Болгарії, Казахстану, Молдови, Румунії, України. Вони демонстрували свої таланти у різних жанрах.

13 листопада Аліна Шевченко здобула титул «Міс Вишуканість» на конкурсі «Пані Кропивницького». Вона гідно представила не лише власну вроду, а й силу творчої особистості, сміливість і талант. Аліна продемонструвала сукню від чернівецького бренду Eliz, засновниця якого – поетка Світлана Онуляк-Мінтенко, авторка у спільноті «Пантеон», і вийшла на сцену з власноруч спеченим короваєм на рушнику, вишитому її прабабусею Поліною Лихацькою, 1902 року народження.

Про те, як формуються концепції та редколегії періодичних видань видавничої майстерні «Pantheon. Література та мистецтво», хто може публікуватися в них і чому редагування текстів — обов’язкова умова, Аліна розповіла в інтерв’ю. Вона пригадала, як відкривала власне видавництво під час повномасштабної війни, з якими труднощами зіткнулася і чому видавнича майстерня має саме таку назву.

– Аліно, скільки періодичних видань на сьогоднішній день видає «Pantheon. Література та мистецтво»?

– Багато. По-перше, це літературно-мистецький журнал «Олександрійський маяк». Альманахи «Стожари», Luminous, «Коромисло», «Колос», журнал «Сторінками успіху», де розповідається в тому числі про учасників нашої спільноти. Усі видання Всеукраїнські, але в них друкуються і ті, хто наразі проживає за кордоном. Є автори, які подають свої твори до декількох альманахів, є такі, що хочуть друкуватися, приміром, лише у «Стожарах», назва якого асоціюється з піснею і викликає натхнення на нові твори. А хтось – у Luminous, на обкладинці якого розміщуються фото авторів. Видання відрізняються форматом, дизайном, іноді тематикою.

– З якою періодичністю виходять видання?

– Як такої періодичності в нас не встановлено, за винятком хіба що «Олександрійського маяка», який видається чотири рази на рік. Luminous виходить двічі на рік і вже має чотири обкладинки, бо в останньому номері – 107 авторів, фото яких розміщені на них. Це був наш перший дуже масштабний проєкт, який започаткований у 2022 році. Наразі готується вже шостий випуск.

– У виданнях майстерні друкуються початківці, чи є люди, які вже давно пишуть?

– В «Олександрійському маяку» — тільки автори, що вже от мають великий досвід в літературі. Там у нас дуже ретельний відбір ретельний і фахова, можна сказати, наукова редколегія. Читаємо, відбираємо, за потреби редагуємо. Там публікація безкоштовна. В інших виданнях є внески, відповідно до яких автор потім отримує свої примірники.

В інших виданнях мають можливість друкуватися і початківці. Проте є такі твори, які взагалі не можна видавати без редагування. На жаль, не всі автори це розуміють. Доводиться пояснювати, що альманахи є у бібліотеках, на виставках, і їх читають фахові люди – вчителі, філологи, викладачі вишів… Наприклад, у перших випусках Luminous ми не приділяли належної уваги редагуванню, просто писали, що твори друкуються в авторській редакції. І потім вислухали багато зауважень. Відтоді редагуємо кожен текст кожного автора. Проте бувають винятки, переважно для військових, які просять залишити твори в авторській редакції – такими, як вони їх написали. Друкуємо з приміткою: в оригіналі, на прохання автора.

– Скільки творчих людей сьогодні об’єднує спільнота «Pantheon. Література та мистецтво»?

– Зараз уже близько 200 людей з усієї України. Дуже багато нових, особливо у наших крайніх виданнях. Перший випуск альманаху «Коромисло» вийшов накладом 500 примірників, і весь розійшовся, для презентації в Олександрії додруковували. І це стало приємним сюрпризом, адже, про це видання ще майже ніхто не знає. Luminous вже має наклад 1000 примірників — його багато хто замовляє для себе, для друзів, тільки в Ірпінь ми відправили, мабуть, примірників 30. Взагалі Luminous – найбільш тиражоване наше видання, автори дарують його у школи, в музеї, у бібліотеки. Після нього йде «Коромисло», а потім «Стожари».

–  Готується до друку новий альманах ΚΟΛΟΣ («Колос»).  Pantheon, ΚΟΛΟΣ – у назвах відчувається грецький вплив…

– Назву ΚΟΛΟΣ і взагалі ідею такого альманаху придумала моя колега Діна Горбенко. А «Пантеон» — моя ідея, яка з самого початку, три роки тому, була такою: ми маємо бути нескорені в плані того, що початківців завжди хоче хтось змінити, перешкодити їм в їхній діяльності, завадити писати і просто зламати… Я сама проходила ці етапи, коли видала першу, другу книгу, і відразу з’являлися ті, хто починав критикувати і відбивав бажання писати.

Тому я вважаю, що ми, творча спільнота, маємо бути стійкими, непоборними, не піддаватися на будь-які тиски і не здаватися. Я думаю, ця ідея донині актуальна і довела свою правильність, адже ті, хто на той момент були початківцями, зараз вже і гранти вигравали, і президентські стипендії отримували. Тобто, вони вже пройшли багато-багато різних і проектів, і етапів росту в своїй творчості, набули досвіду і мають що сказати новачкам-початківцям.

– Кого більше у спільноті «Пантеон» — молоді чи зрілих людей?

– Звичайно ж більше тих, хто от уже в зрілому віці починає писати. В нас дуже багато тих, хто після 60 видає тільки свою першу книгу. Вони все життя пронесли в собі цю мрію – видати свою першу збірку. Вони ще обіцяли це своїм мамам, бабусям і вже тільки для своїх дітей і своїх внуків реалізували цю мрію. Декому саме діти й онуки у цьому допомогли.

Але є і молодь, і навіть діти. Наприклад, Єсенія Ковальова із Чернігівщини. Її тато загинув на війні, а минулого року, коли їй було 14, вона видала у нашій майстерні свою першу книгу. Зараз уже працюємо над другою. Це наша молода надія, дуже перспективна дівчина, і, на мою думку, майбутнє в літературі точно за нею.

– А де ти знаходиш героїв публікацій для журналу «Сторінками успіху»? Серед них лише літератори, чи люди інших професій?

– Не лише письменники, а й співаки, астрологи тощо. Де я їх знаходжу?  Оскільки раніше працювала і зараз іноді працюю в глянцевих журналах, то я з ними знайома. І просто пропоную їм публікації у нас. Незабаром випуск журналу «Сторінками успіху» поїде до Канади, Нідерландів та Польщі. В Україні ж його буде презентовано у Києві, а загалом у номері – історії жителів Кропивниччини, Київщини, Дніпра, Одеси та Львівщини.

 – Раніше я знала одного письменника, який відкрив своє видавництво «Бородатий Тамарин» під час війни. Це Макс Кідрук. Тепер знаю двох – ще й тебе. Ти відкрила своє видавництво вже під повномасштабного вторгнення. І за ці три роки дуже розвинула діяльність у тебе, розширила кількість видань, об’єднала багато людей. З усього видно, що цей напрям затребуваний. Як ти наважилася? Чи складно було?

 – У цьому була потреба — тим людям, які взяли участь у нашому першому проєкті. Багато початківців ділилися своїми мріями про видання власних книг. І я зрозуміла, що можу їм допомогти. Вмію верстати, трішки редагувати, але все ж  замовлень дуже багато, потрібна команда: редактор, ще один верстальник, я не можу все робити сама.

Перший наш автор був з Бучі, Михайло Невідомський, у 2023 році ми видали його книгу накладом 200 примірників. Це була маленька кишенькова книжечка формату А6. Друкувалися у Харкові попри постійні обстріли. Мені було дуже страшно: чи вийде у мене зробити те, що він хоче, як це буде. Потім були Надія Базильська з Черкащини, Павло Свищ із Чернігівщини — найперші наші автори, які довірили мені свої вірші.

– Знаю, що спільнота з видавничою майстернею «Pantheon. Література та мистецтво» готує видання дитячої книжки на новорічно-різдвяну тематику.

– Ми всією спільнотою, вирішували, як її краще назвати. Зупинитися на назві «Кришталинки». Це буде дуже гарна книжечка, яскраво оформлена, і, звичайно, цікава – все для того, щоб потішити наших юних читачів.. Матеріали до неї ще приймаються.

Наприкінці презентації бібліотекарка Центральної міської бібліотеки Світлана Боровська висловила спільне побажання, щоб «Олександрійський маяк» і надалі яскраво світив у літературному світі, а на презентації нових випусків Аліна Шевченко щоразу привозила і нові видання видавничої майстерні «Pantheon. Література та мистецтво». Отже, редакція росте і розвивається, популяризує українське слово і, що для нас важливо: про творчість олександрійців дізнається вся Україна і жителі інших країн.

Тож щиро бажаємо спільноті подальшого зростання, нових ідей, сміливих задумів і натхнення. Не зупиняймося в літературному процесі!