Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views :
Oh Snap!

Please turnoff your ad blocking mode for viewing your site content

img

Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

197 Views
Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

24 жовтня в Олександрії вже вдруге виступив гурт «Антитіла» — у рамках Всеукраїнського туру на підтримку альбому Hello. Шикарне світло, потужний звук, якісна музика, улюблені хіти – усе це зробило верчір неймовірним. Емоцій і вражень тим, хто побував на концерті, вистачить надовго.

До кожної пісні лідер гурту, соліст Тарас Тополя підводив глядчів влучними  а подекуди філософськими роздумами, що пісдилювали ефект хітів.  Пісні гурту, сповнені глибини і сенсу, також налаштовують на роздуми.

Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

Лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя в інтерв’ю перед концертом розповів про секрети успіху, про те, як вплинула пандемія на концертну індустрію в Україні, чого не вистачає сучасній молоді, про боротьбу за авторські права і про те, як знайти на все час.  

Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

– Тарасе, «Антитіла» вже вдруге в Олександрії. У зв’язку з карантином концерти переносилися. Чи змінилася за цей час сама програма?

– Якби ми приїхали сюди два роки тому, ми б не зіграли пісень «Маскарад» і «Кіно», які були написані за цей період. Але основна частина програми – це альбом Hello. Є і пісні попередніх років. Загалом близько 25 пісень.

– Чи відчувається різниця між виступами у докарантинний період і зараз?

– Авжеж, відчувається. По-перше – величезні складнощі з організацією виступів, а по-друге – є велика різниця: виступати, коли повний зал і аншлаг, і коли люди сидять два місця через два,  оскільки у нас є певні вимоги щодо заповнюваності залів, а ми їх дотримуємося. Звичайно, артистам на сцені потрібно докладати більше зусиль, щоб створювати необхідну атмосферу при недостатній заповнюваності залу. І ми це робимо. Часто даємо по два концерти в одному місті. Але ми великою мірою вже призвичаїлися до таких умов. І оскільки «Антитіла» – дуже гастролююча команда, ми робимо усе можливе, щоб ті, хто приходять до нас на концерти, не відчували дискомфорту.

– Чим «Антитіла» займалися у період локдауну?

– Писали новий альбом, який незабаром – до початку нового року – оприлюднимо,  створювали відеокліпи, займалися боротьбою за авторські права і зрештою великою мірою присвятили себе сім’ям. Періоди локдауну не перманентні, а дискретні, вони повторюються. З початку пандемії ми зняли два відеокліпи – на пісні «Кіно» та «Маскарад». І скоро побачить ефір третій. Складність зйомок не залежала від карантинних обмежень. Вона залежала від втілення на практиці того, що ми придумали. Приміром, зйомки кліпу на пісню «Кіно» — це був челендж у пустелі в Херсонській області. Подивіться цей кліп, і ви зрозумієте, наскільки усе було непросто. Ми побудували цілу локацію у пісках, більше тижня провели під палючим сонцем у спеку, знімаючи  це відео. І фактор пандемії був найменшим чинником, який впливав на це. Було наше величезне бажання створити відео зі змістом. І на це ми кинули всі ресурси. Те ж саме і з «Маскарадом», де у кадрі перебувало понад 500 людей, використана величезна кількість гриму. Усе це потребувало великої роботи.

– Як, на Вашу думку, розвиватиметься концертна індустрія під впливом карантинних обмежень?

– Концертна індустрія вже грунтовно просіла. Карантинні обмеження вбили передпродаж квитків. Люди майже не купують наперед, і для цього є об’єктивні причини – величезна кількість відмін і перенесень. Це зрозуміла реакція людей на те, що відбувається навколо. А організаторам концертів, і нам у тому числі, дуже важко зорієнтуватися і робити якісь прогнози, коли люди не купують квитки заздалегідь. Розраховувати лише на те, що куплять у день концерту – це величезні ризики, фінансові і репутаційні. Тому карантин і пандемія відсіяли велику кількість гастролюючих артистів. Але з іншого боку, це тест на витривалість, на міцність. І я впевнений, що ті артисти, які дійсно мають любов глядача, до яких люди приходять на концерти, зможуть вистояти і залишитися на плаву. Відбудеться очищенні сфери шоу-бізнесу від великої кількості піни.

Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

– Розкажіть будь ласка, про боротьбу за авторські права і прийнятий нещодавно закон.

– Рік тому чиновники міністерства економіки майже віддали змогу збирати авторську винагороду організаціям, які не мали на це відповідних прав, були не репрезентативними у цій сфері і викликали величезну кількість запитань від усіх учасників креативної індустрії.  Ця подія викликала великий супротив не лише в середині країни, а й серед міжнародної спільноти. Артистам не підписували акредитацію, яка відбувалася з великими порушеннями. Міністра примусили зробити це через суд. Паралельно відбувався законотворчий процес. Закон № 5572, який зараз проголосований у першому читанні, і ми впевнені – буде підтриманий і у другому, запустить прозорий конкурс у сфері управління авторськими правами і дасть змогу під пильною увагою громадськості бездоганно з юридичної точки зору провести новий конкурс акредитації, обрати репрезентативну організацію колективного управління, яка почне наводити лад у цій сфері. А мета у нас, усіх авторів країни, дуже проста – налагодження прозорої системи збору і розподілу авторської винагороди, щоб процес відбувався на цифровій основі. Нас підтримує більшість авторів країни, медіахолдинги, радіо, ресторанні мережі, організатори гастролей, найбільші фестивалі країни – Atlas Weekend, «Файне місто»,  Bandershtat і багато інших.

Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

– Ви — молодіжний посол UNICEF в Україні. Що має на меті ця діяльність і про що спілкуєтеся з молоддю?   

– У першу чергу я амбасадор проєкту U-Report, спрямованого на комунікацію з молоддю. Долучившись до системи онлайн, молоді люди, а це вже понад 100 тисяч користувачів, мають змогу висловити свою позицію стосовно різних питань як локального, так і загальноукраїнського характеру. І потім UNICEF бере на себе функцію медіатора і доносить цю точку зору до органів влади. Крім того, U-Report – це велика офлайн-активність: участь у фестивалях, зустрічі з молодими людьми. Лише я один провів більше 100 зустрічей зі студентами по всій країні. Доносив позицію – власну і учасників проєкту U-Report, мотивуючи молодих людей бути активними у громадському і суспільному житті.

– Сучасна молодь – яка вона?

– Вона нагла – і в хорошому, і в поганому розумінні цього слова. Очевидно, що вона відрізняється від молоді, яка була 20 років тому. Мені 34 роки. Коли я був підлітком, юнаком, у мене не було гаджетів, соціальних мереж, можливості доступу до інформації, як зараз. Єдине, чого, мені здається, не вистачає сучасним молодим людям, це посидючості і настирливості у досягненні цілей. У них трошки кліпове мислення і небажання грунтовно у чомусь розбиратися. Трошки більше компетентності не завадило б.

Я ділився власним досвідом, як результативно втілити ідеї у життя – які фундаментальні речі збільшують шанси на успіх. А деяких молодих людей треба мотивувати шукати ці ідеї, думати, шукати свій життєвий шлях. Багато з них до сих пір не визначилися і не прагнуть цього робити, пливуть за течію.

Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

– Де знаходите сили поєднувати концертну діяльність з волонтерством, боротьбою за авторські права і виділяти час для сім’ї, де підростають двоє синів і донечка?

– Все завжди рухається від бажання. Ми усвідомлюємо важливість усіх цих напрямків – і творчої діяльності, і сімейного життя, і інших сфер, де потрібна наша допомога. Ми просто звикли так жити. Те, що нам болить, ми за те боремося. Знаходимо час на те, що для нас важливе. Сили відновлюємо кожен по-різному. Я, наприклад, маю спати як мінімум вісім годин на добу, інакше усі системи в організмі починають працювати погано, псується настрій, погане самопочуття.

– Поділіться секретами успіху. Що потрібно зараз, аби зійти на музичний Олімп в Україні?

–Це зовсім не секрети. Я всім молодим людям говорю: «Найперше – ви маєте знайти справу свого життя, якомога швидше визначити, хто ви і для чого ви, чого вам хочеться найбільше. Визначити чесно, без впливу стереотипів і впливу чужої думки». На жаль, багато людей приходять до цього пізно. Хтось сприймає улюблену справу як хобі, і все життя працює на неулюбленій роботі, іноді отримуючи у вигляді індульгенції великі заробітки, а іноді і не отримуючи, і перебуває у стресовому стані.

У гурту «Антитіла» все абсолютно чітко. Кожен із нас горів музикою. І мріяв бути на сцені. Ми з Сергієм Вусиком закінчили Академію Внутрішніх справ, він трохи працював, а я ні, а потім пішли у музику, в шоу-бізнес, не маючи абсолютно ніяких гарантій, що з нами буде завтра, і чи зможемо ми пробитися на велику сцену, монетизувати свою творчість, банально забезпечити свої сім’ї усім необхідним.

Об’єктивно Україна дуже талановита. У кожній хаті за столом збираються три людини, із них дві співають гарно. Усі хочуть бути популярними. Конкуренція дуже велика.  

Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

Але ми дуже хотіли займатися саме тим, чим займаємося. І нічим іншим. І це велике бажання дало результат. Наші гітарист Дмитро Жолудь, бас-гітарист Михайло Чирков зірвалися з Кривого Рогу, де займали хороші посади на заводі, мали гарний фінансовий достаток, але поїхали у Київ за своєю мрією – бути музикантами, грати на сцені. І зрештою вони прийшли до ней тому, що дуже цього хотіли.

А далі є наступна умова: щоранку просинатися і думати: «Що я зробив для того, аби досягнути того, чого я хочу?». І робити – іноді, можливо, незрозумілі для оточення речі. Але рухатися, іти до своєї мети. Бо на голову не впаде. Тобто, є мрія, бажання, а є ще системна робота.

Третя умова – збирати команду однодумців, яка іде з тобою поруч і створює синергію. Яка не дає впасти, коли опускаються руки і приходить депресняк, а він так чи інакше приходить, бо життя не райдужне. Слово «пощастило» працює, але щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається.

Скільки на нашому творчому шляху за 12 років було спалахів різних зірок і зірочок, які раптово ставали відомими і так само раптово зникали з горизонтів. Тому що у них не було системної роботи, досвіду, пройденого шляху, відчуття ціни сцени і очевидно що справжньої команди. «Антитіла» пройшли шлях від пабів до стадіонів, ми знаємо, чого все це вартує.

Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

– Яку музику самі слухаєте?

– Спеціально ніяку, окрім тієї, що раптово потрапляє до вух. Музика була зі мною завжди. Я з шести років почав вчитися грати на скрипці, потім був хор, ансамбль скрипічний, гурт «Антитіла». Музики було достатньо. Слухаю під настрій великий спектр – від класичної до альтернативної музики.

– Ваші побажання молоді.

–Будьте активними. Якщо ти щось робиш і помиляєшся, це вже досвід. Якщо робиш з цього висновки – це мудрість. А якщо працюєш і приходиш до успіху – це супер!

Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»
Тарас Тополя: «Щастить тоді, коли ти борешся. Те, що дається без зусиль, легко втрачається»

Читайте також: «Беz Обмежень»: рок-романтики зарядили Олександрію енергією — Zametka — Новости Александрии

Об афишах, артистах и зрителях — Zametka — Новости Александрии

  • Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Linkedin
  • Pinterest

1 Comments

    Leave a Comment

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    This div height required for enabling the sticky sidebar