Василь Гейко: «Гендерна політика – це не лише про чоловіків і жінок»

Місцевий бюджет безпосередньо пов’язаний з інтересами та потребами місцевих громад і кожен житель – чоловік або жінка – має до нього пряме відношення. Зокрема, як платник податків та споживач послуг, що фінансуються з бюджету.

Останнім часом місцеві бюджети мають містити гендерно-орієнтовану складову. Гендерний бюджет враховує планування ресурсів з урахуванням доходів , які формуються коштом жінок та чоловіків, і видатків, що розподіляються на усі групи населення.

Гендерно-бюджетні ініціативи – це практичний інструмент, який може змінювати громади та робити послуги більш якісними та адресними. За його допомогою місцева влада може краще розуміти потреби громадян та надавати ефективні послуги, збільшити ефективність використання бюджетних коштів.

Які результати отримали міські та селищні громади, коли стали враховувати потреби жінок, чоловіків та інших верств населення під час планування бюджету? Чому громаді вигідно мати гендерно орієнтований бюджет?

Про це говоримо з секретарем Новопразької селищної ради Василем Гейком.

– Наскільки важливим для Вас особисто є питання забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок? Кому це потрібно – жінка чи чоловікам?

– І жінкам, і чоловікам. У різних групах до чоловіків та жінок ставляться по-різному. Приміром, у Новопразькій селищній раді жінки займають ведучу роль на посадах у виконавчих органах, а чоловіки мають більше впливу на керівних посадах. У селищній раді працюють, в основному, жінки. Чоловіків набагато менше. А хотілося б, щоби пропорції вирівнялися. Бізнесом, до речі, у нас також більше займаються жінки.

– Чи згодні Ви з тезою, що домашніми справами повинна займатися жінка, а чоловік – заробляти кошти?

– Розподіл обов’язків у сім’ї для мене особисто має бути 50\50. Те ж стосується і виховання дітей. Проте кожна родина сама вирішує, кому буде доцільніше ходити на роботу, а кому займатися вихованням дітей і веденням домашнього господарства. Якщо жінка має більше можливостей забезпечити сім’ю, то чому б чоловікові не залишитися з дітьми, або не влаштуватися на роботу, яка дозволить паралельно займатися домашнім господарством? Думаю, наше суспільство ще до цього прийде. Жінка все-таки тягне на собі більше, у неї більше обов’язків. Жінки відповідальні й більш обережні, чоловіки в цьому плані часом безшабашні, піддаються ризику.

– Чи впливають гендерні стереотипи на традиційне визначення ролей чоловіків і жінок у сім’ї та в соціумі на самореалізацію, особистий розвиток?

–Звичайно, дуже впливають. Але, но мою думку, вони працюють, допоки людину не загнали у глухий кут складні обставини. У безвихідній ситуації людина буде брати на себе нетипові функції і   робити все, що може, незалежно від того, чоловік це чи жінка. Жінкам ламати стереотипи важче, вони поступливі, м’які, турботливі.  Разом із тим, у них практичний розум, і вони дуже багато чого тримають у голові, у них, як у Каспарова, є багато ходів наперед. Чоловік на це менше здатний, йому потрібен органайзер, тоді як жінка може обійтися без нього.

Але чоловік традиційно посідає роль годувальника сім’ї. І буває, коли створюється молода сім’я, у ній спочатку панує повна демократія, а потім починають працювати стереотипи: «Я батько, я так сказав», або «Чого ти її не поставиш на місце?» Накладають відбиток і стереотипи щодо свекрухи та тещі. Аби цього не було, сімейні пари будували б стосунки набагато легше.

– Яка, на Вашу думку, роль гендерної рівності в економічному житті і розвитку місцевих громад?

– В економіці громад жінки відіграють важливу роль. У нас в селищній раді економіст – жінка. Вона займається соціально-економічною політикою, готує програми. Є в Новопразькій селищній раді уповноважена особа з гендерних питань, затверджений план дій щодо впровадження гендерної рівності, проводяться опитування, визначаються пріоритети для розподілу коштів. Шукаємо можливості для самореалізації жінок. Жінка – організатор руху, а в сільській місцевості вона особливо повинна відігравати цю роль.  У нас є жінки, зайняті виробництвом крафтових товарів, зокрема, сиру.

– Які гендерно-орієнтовані практики, політики, гендерно-чутливі принципи управління впроваджуються у Новопразькій громаді?

–Ми керуємося Наказом Мінсоцполітики України №86 від 7.02. 2020 року «Про затвердження Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів». Працюємо над складанням гендерного паспорту громади.

Минулого року була спроба скласти гендерно-чутливий бюджет і  гендерно-орієнтовану програму економічного і соціального розвитку. Частково у нас це вийшло.  Для більш ефективної роботи у цьому напрямку потрібно проводити незалежне опитування. Тоді будуть визначені сфери, які потребують коштів на розвиток. Бо гендерна політика – це не лише про чоловіків і жінок. Це і про вразливі верстви населення, про дітей, про людей з особливими потребами.

– У чому основні перешкоди у впровадженні гендерної політики в громадах і в державі?

–Головна проблема – відсутність матеріальної бази, коштів. Скажімо, щоб відкрити фітнес-клуб, треба зробити ремонт у приміщенні, закупити і встановити обладнання, знайти можливості оплати роботи тренера… А можливостей на все не вистачає. Зараз вся Україна потерпає від низьких доходів до місцевих бюджетів, недостатності коштів на розвиток. На це дуже вплинула пандемія коронавірусу. Крім того, минулий рік був дуже низьковрожайним. У громадах, де є промисловий потенціал, є більше можливостей для розвитку. У нас значні кошти йдуть на підтримку закладів бюджетної сфери і соціальні програми – допомога воїнам АТО, чорнобильцям, інтернаціоналістам, людям з обмеженими можливостями і тим, хто опинився у складних життєвих обставинах. Виділяємо кошти і на лікування жителів громади. Сподіваємося на краще.

Раніше гендерні питання ми обговорювали з Андрієм Коломійцевим: Андрій Коломійцев про рівність і гендерне бюджетування: «Ніхто з жителів громади не залишиться поза увагою» — Zametka — Новости Александрии