Наталія Волкова: «Я вдячна долі за приємні сюрпризи»
Якщо ви, подорослішавши, так і не наважилися здійснити дитячу мрію, у вас завжди є шанс все змінити. Ви ж знаєте, що мрії збуваються і найбільш вдалий час для їх здійснення – саме зараз. Не вірите? Ось вам приклад – акторка народного аматорського театру Наталія Волкова. Арсенал ролей у неї поки що невеликий, але вже незабаром ми побачимо її у новому амплуа у виставі «Мир вашому дому» за мотивами творів Шолом-Алейхема. Робота у Наталії Сергіївни відповідальна – заступник начальника управління культури і туризму Олександрійської міської ради. Але у театрі, на сцені вона не боїться бути різною. Дама з вищого світу? – Вуаля! Кумушка з українського села? – Будь ласка! Старенька бабуся? – Чом би й ні! Пробивна єврейська дівчина? – Ой, які проблеми?
Як вдало підмітив український актор В’ячеслав Довженко, завдання театру — не залишати людину порожньою. Тож режисер Тетяна Бессмольна і актори народного аматорського театру діляться з глядачами тим, чим наповнені самі, привносячи у кожну виставу, кожну роль часточку себе. Театр потрібен людям для того, щоб подивитися на себе збоку, щоб навчитися контролювати свою поведінку, свої емоції, щоб опановувати себе, уміти володіти ситуацією, відтвореною на сцені, коли вона стане реальною у їхньому житті.
«В дитинстві, як, мабуть, і всі дівчатка, я мріяла стати актрисою, — розповідає Наталія Волкова. — Завдяки матусі, яка працює вихователем у дитячому садочку, я мала можливість брати активну участь у дитячих ранках, пробуючи себе в різних образах. Все почалося зі Снігуроньки. Потім – Снігова Королева, Розбійниця та інші казкові герої.
По закінченню 11-го класу постало питання про вибір майбутньої професії. На допомогу прийшла подруга дитинства, яка запропонувала вступити разом до педагогічного університету. Так я стала вчителем.
З 2003 по 2016 роки працювала у школі № 7 — вчителем, з 2016-го по 2018-ий – директором школи № 16 у селищі Пантаївка. Робота мені дуже подобалася, але доля любить робити сюрпризи. Так, у 2018 році я змінила сферу діяльності, перейшовши працювати в управління культури і туризму Олександрійської міської ради.
А моя театральна діяльність почалася із зустрічі з Юрієм Дзбановським, режисером народного аматорського театру Палацу культури «Світлопільський». Було це так.
27 квітня 2019 року, саме в День мого народження, Юрій Ігорович завітав до управління культури. Очільниця управління була на нараді, і він сказав, що зайде пізніше. Через деякий час повернувся з букетом моїх улюблених квітів – лілій. Це було неочікувано і дуже приємно. Минув певний час, і Юрій Ігорович запропонував мені прочитати сценарій п’єси « Жіночій стіл у мисливському залі» та спробувати зіграти одну з героїнь. Я погодилася, бо давно мріяла про це. Так я потрапила до народного аматорського театру ПК «Світлопільський».
На жаль, у житті є не тільки приємні моменти…Через пандемію ковіду спектакль відбувся у форматі онлайн, глядачі його так і не побачили. Потім трагічно пішов з життя наш шановний, усіма любимий режисер Юрій Дзбановський.
Але життя триває. Коли ти за натурою оптиміст, то спілкування з творчими людьми надихає на нові ідеї, відчуваєш у собі нові сили творити, бути корисною. Для мене наша театральна родина є віддушиною. В театрі я новачок, ще не маю такого досвіду, як у колег по сцені, але прагну вчитися.
Мій перший вихід на глядача стався навесні 2021 року. У виставі за п’єсою М.Старицького «По-модньому» зіграла одну з кумушок у масовці, відкривши в собі малесенькі здібності співати й танцювати.
Потім взяла активну участь у театралізованому концерті до Дня Перемоги «День, коли закінчиться війна». Дмитро Клюєв запропонував мені дві епізодичні ролі. Обидві без слів, але було дуже емоційно перевтілюватися з одного образу в інший: з бабусі, яку ведуть на розстріл, у військового командира.
У Палаці культури «Світлопільський» діє два народних аматорських театри, тому актори можуть брати участь в кількох постановках одночасно. Так, в січні 2022 року я зіграла у виставі «Ніч перед Різдвом» театру «Апельсин» одну з Циганок – знову в масовці.
Було дуже приємно, коли режисер Тетяна Бессмольна запропонувала мені роль Цейтл — однієї з п’яти доньок Тев’є — у новій виставі «Мир дому нашому» за мотивами творів Шолом-Алейхема. Зараз працюємо на репетиціях, незабаром прем’єра. Сподіваюся, що у мене все вийде.
Я вдячна долі за приємні сюрпризи, а режисеру, рідним, друзям за підтримку і віру в мене».
Тетяна Бессмольна, режисер народного аматорського театру: «Наталія Волкова – дуже сучасна і оригінальна. Її акторським дебютом стала роль Інкогніто у виставі «Жіночій стіл у мисливському залі». Роль була досить складна, але вона з нею впоралася. Потім була епізодична роль у комедії «По-модньому». У новому спектаклі «Мир вашому дому» вона грає Цейтл – старшу доньку Тев’є, таку справжню майбутню єврейську маму, яка знає, що робить. Роль дуже цікава, і Наталія пропустила її через себе, переконлива у цьому образі. Вона завжди старанно готується до ролей, підбирає костюми. Я говорю акторам: «Ви повинні бути на сцені не красивими, а такими, як вимагає роль, відповідати образу. А прикрашати себе не треба, ваша майстерність – це ваша прикраса».
Наталія дуже талановита, у неї великий потенціал, але не завжди вистачає часу працювати в театрі. Грамотна, всюдисуща, акуратна, дослухається до порад. Дуже чуйна, внутрішньо багата, доброзичлива. З великою повагою ставиться до всіх у колективі. Інтелектуальна, але не підкреслює цього. Дуже тактовно дає поради і допомагає, не «вмикає керівника». В театрі вона звичайна акторка, друг, тепла і добра людина, яка любить свою сім’ю і піклується про неї. Наталія дуже людяна. А якщо у людині добра душа, це дуже видно в акторській майстерності».
Читайте також: Первая театральная газета в провинции — Заметка — Новини Олександрія (zametka.in.ua)
Єлизавета Арська: «Театр – це моє життя!» — Заметка — Новини Олександрія (zametka.in.ua)
