Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views :
Oh Snap!

Please turnoff your ad blocking mode for viewing your site content

img

Валентина Московчук і справа її життя

308 Views
Валентина Московчук і справа її життя

Унікальний кабінет літературного краєзнавства працює в ліцеї №17 з 2015 року. Його створила вчитель української мови та літератури Валентина Московчук, яка багато років веде роботу з пошуку, збирання і впорядкування матеріалів про літераторів Олександрійщини та їхні твори.

Цей кабінет посів третє місце серед 100 кращих серед закладів середньої освіти України у конкурсі «Кращий кабінет української мови та літератури-2020». Його засновниця Валентина Московчук відзначена грамотою інтернет-порталу рейтингу освітніх закладів України.

Валентина Московчук і справа її життя

Валентина Володимирівна – вчитель вищої категорії, старший вчитель. Любов до досліджень та постійний творчий пошук допомагають їй знаходити нестандартні форми проведення уроків. Чи варто говорити, що учні її дуже люблять, багато хто з них за її прикладом обрав професію вчителя. 

Цікаво, що сама Валентина у дитинстві мріяла стати військовослужбовицею. Школяркою вона була дуже активною, брала участь в багатьох заходах і змаганнях. А коли був створений шкільний музей,  Валентина залюбки долучилася і до цієї справи – збирала спогади і світлини ветеранів війни, цінні експонати.  Зрештою Валентина, як і її старша сестра, стала вчителькою. Наймолодша з чотирьох дітей у родині, після смерті батька вона пообіцяла мамі, що не покине її, житиме біля неї.  Тож по закінченню школи у рідному селі Тирловій Балці в Устинівському районі Валентина впродовж року працювала у селі лаборантом на молочній фермі. А потім вступила до Кіровоградського педагогічного інституту і отримала диплом вчителя української мови та літератури.

За направленням після інституту приїхала до Олександрії. З 1988 року і дотепер працює у ліцеї №17. Нестандартний підхід до своєї роботи допомагає Валентині Володимирівні робити кожний урок пізнавальним, насиченим і корисним. Діти з нетерпінням чекають на зустріч з нею і залюбки долучаються до цікавих заходів. Приміром, нещодавно учні Валентини Московчук взяли участь у Всеукраїнському конкурсі «Дивомандри. Україна — легенд та міфів країна!» від громадської спілки «Освіторія». Вони презентували легенду про походження назви села Ясинуватки, і їхня робота увійшла до інтерактивної мапи легенд України та електронної збірки. Перше місце в області посіла учениця Валентини Московчук у конкурсі, присвяченому 85-річчю Ліни Костенко.

«Для мене кожна дитина розумна, і я хочу, щоб вона все вивчила і знала. Звичайно, це нереально, але я цього прагну», — зізнається вчителька. Учні Валентини Володимирівни постійно посідають призові місця на предметних олімпіадах різного рівня. А ще, коли це було можливо, мандрували разом зі своєю вчителькою, яка зі студентських років полюбляє подорожі.

Роботу з пошуку, збирання і впорядкування матеріалів про літераторів Олександрійщини і їхні твори Валентина Московчук веде вже понад 20 років.

«Коли у шкільній програмі з’явився предмет «Література рідного краю», виявилося, що матеріалів для його викладання зовсім немає, – розповідає Валентина Володимирівна. – Бібліотеки пропонували лише книги місцевих авторів, але ж цікаво було б дізнатися і відомості про літераторів, їхні біографії, творчий шлях».

Вчитель почала шукати інформацію. Її виявилося чимало. Багато чого дізналася із підшивок старих місцевих газет, дещо розповідали і передавали до кабінету родичі літераторів, допоміг і музейний центр. Робота не припиняється і постійно продовжується. Вже не одне літературне  ім’я Валентина Московчук повернула олександрійцям  із забуття. Серед них – Клавдія Башликова, Наталія Сіммеліді, Петро Бірюков…

Валентина Московчук і справа її життя
Наталія Сіммеліді

Уроки літератури рідного краю проводяться починаючи з 5 класу. В ліцеї №17-ліцей вони часто проходять у форматі літературної вітальні та поетичної кав’ярні. Зазвичай на них запрошують поетів і прозаїків Олександрійщини. В імпровізованій «Літературній кав’ярні» побували Наталія Фесенко, Неля Гончарова, Анатолій Штанько та інші.

Сам кабінет літературного краєзнавства схожий на незвичайний і цікавий музей, наповнений різноманітною і дуже змістовною інформацією. Тут є мапа літературної Олександрійщини, на якій позначені імена письменників і назви літературних об’єдань, що працювали і працюють у нашому місті. А ось – годинник «Історична мить»  із вирізками зі старих газет та портретами засновників літературних гуртків: Георгія Лозового (при ньому у газеті «Більшовицька правда» у 1951 році з’явився перший гурток), Клавдії Башликової («Пласт»),  Кузьми Повелько і Тамари Аноко («Стожари»), Володимира Дерусова (клуб «Джерело»).

Валентина Московчук і справа її життя

Звичайно ж, є книги письменників Олександрійщини і людей, дотичних до нашого краю, які народилися, навчалися або працювали тут. З багатьма письменниками з усіх куточків України Валентина Московчук підтримує зв’язок, збирає книги і автографи. Серед видань, які є у кабінеті літературного краєзнавства, наявні справді унікальні, видані лімітованим накладом. Є й фотоальбом зі світлинами літераторів і приміщень, де проходять зустрічі з читачами чи засідання творчих об’єднань.

Працюють у кабінеті й учні під керівництвом вчителя. Вони збирають легенди рідного краю, пишуть цікаві дослідницькі роботи.

Щороку Валентина Московчук бере участь в обласних літературно-краєзнавчих  Куценківських читаннях, які проходять 15 лютого у Кропивницькому, в літературно-меморіальному музеї Івана Карпенка-Карого. Дослідження Валентини Володимирівни про літературні гуртки Олександрії та поетесу Наталію Сіммеліді надруковані в обласному літературному часописі «Вежа», науково-краєзнавчому віснику Центральної України «Між Бугом і Дніпром».

Валентина Московчук і справа її життя

Багато цікавої інформації Валентина Володимирівна знайшла у підшивках старих газет. Приміром про те, що у 1975 році в Олександрії Максим Пушкар організував свято книги. Приїздили Павло Загребельний, Григорій Донець, Дмитро Луценко та інші. У ПК «Світлопільський» була зустріч і читали свої твори, висадили в місті алею дубів, але вона не зберіглася. «Наші місцеві літератори писали і творили, нехай і не на такому високому рівні, як столичні, але висловлювали свої почуття щиро у поетичних та прозових творах. Серед них було багато журналістів, і вони писали прозу різних жанрів. Сьогодні місцеві автори чомусь більше пишуть вірші. Прозу – лише Валентина Білоткач, іноді Неля Гончарова», — розповіла Валентина Московчук.

Валентина Московчук і справа її життя

Іноді інформацію доводиться шукати довго, але головне – не припиняти пошуки, і зрештою  потрібні відомості знаходяться. Недарма ж говорять: хто шукає, той знаходить, а двері відчиняються перед тим, хто стукає. «Мабуть, мені потрібно було вчитися на археолога», — жартує вчитель-дослідник. Якщо Валентина Володимирівна береться за якусь тему, вивчає її ретельно і досконало. Не любить зверхності і поверховості. «Треба вникнути у дрібниці і знайти родзинки, — ділиться вона. —  Але ніколи не розповідати про таємниці, які є у кожного. Я цікавлюся особистістю як літератором – як людина жила, де працювала, що її надихало, впливало на неї. Брудних подробиць у моїх роботах ніколи не було і не буде. Пишу лише позитивне про талановитих і обдарованих людей».

Валентина Московчук і справа її життя

Про свої дослідження і пошуки Валентина Володимирівна розповідає дуже цікаво. Так, що хочеться не лише слухати, а й допомагати їй, працювати разом із нею. Зараз краєзнавиця працює над історією літературного об’єднання «Джерело», яке наступного року відзначає своє 35-річчя, і клубу «Джерельце». Планує презентувати історію «Джерела» на Куценківських читаннях. В планах – створення літературного музею.

Минулого року за свою плідну роботу Валентина Московчук отримала Грамоту департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної ради.

«Не жалкую, що стала вчителем, — говорить вона. — У школі я строга і вимоглива, а поза її межами зовсім інша, і діти це помітили, сказали: «Будьте завжди такою». Можливо, це тому, що мене з дитинства навчили правди, справедливості, дотримання існуючих правил. Це дещо ускладнює життя. Ймовірно, іноді треба відступати від правил».  

Одне можна сказати точно: знання української мови стали в пригоді абсолютно всім учням Валентини Московчук. І вони вдячні улюбленій вчительці за науку і душу, яку вона в них вкладала. З Днем Учителя, Валентино Володимирівно! Здоров’я і наснаги на нові дослідження. Дякуємо за все, що Ви робите для нашого міста.

Докладніше про кабінет літературного краєзнавства: Кабінет літературного краєзнавства – у ТОП-100 кращих в Україні — Заметка — Новини Олександрія (zametka.in.ua)

Про поетесу Наталію Сіммеліді: Жизнь и стихи Наталии Симмелиди — Заметка — Новини Олександрія (zametka.in.ua)

  • Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Linkedin
  • Pinterest

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

This div height required for enabling the sticky sidebar