Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views :
Oh Snap!

Please turnoff your ad blocking mode for viewing your site content

img

Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»

187 Views
Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»

Спокійний та усміхнений, з добрими очима, щирий і дружній. Його поява завжди викликає посмішку, і навіть ледве знайомим з ним людям здається, що знають його все життя – настільки він для всіх свій. Він одночасно схожий і несхожий на своїх персонажів, не боїться бути різним на сцені і змінювати амплуа. Глибоко відчуває світ і людей, має золоті руки і власні принципи, любить подорожувати, наповнюючись новими враженнями. Все це – про актора народного аматорського театру Палацу культури «Світлопільський» Ігоря Бурчака.

Він знайомий глядачам за ролями у виставах: «За двома зайцями», «Не покидай мене», «Хомо Еректус, або Обмін жінками». У новому спектаклі «Мир вашому дому» грає Степана – дуже яскравого і характерного персонажа.

Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»

Народився Ігор в Олександрії, а потім батька – державного службовця перевели працювати до Кропивницького, і родина поїхала з ним. В обласному центрі Ігор виріс, закінчив школу і КІСМ (зараз – Центральноукраїнський Національний технічний університет). Маму Ігоря – лікаря –фізіотерапевта — добре знають олександрійці старшого покоління,  вона працювала з Юрієм Осмоловським і Олександром Холодовим.  

Десять років тому Ігор приїхав до Олександрії. Потім деякий час жив і працював у Києві. Рік тому повернувся. З перших днів війни служить  у добробаті при ТРО – на добровільних засадах.

Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»

Друзі Ігоря знають, що у нього золоті руки, а його вироби з деревини – це справжні витвори мистецтва. І не лише з деревини. Підставки під телефони, канцелярське приладдя, вивіски, мебельні елементи, предмети інтер’єрного декору вражають майстерним виконанням, естетикою та стилем.   

Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»
Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»
Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»
Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»

Театр увійшов у життя Ігоря, можна сказати, випадково. Хоча це історія із розряду невипадкових випадковостей. Добре знайомий з Тетяною Бессмольною, Дмитром Клюєвим, Євгеном Грановським, одного разу, Ігор, напівжартуючи, запитав у Дмитра, чи знайдеться для нього роль у  виставі. Невдовзі його  запросили на проби до народного театру Юрія Дзбановського. Сценічного досвіду в Ігоря не було, не враховуючи шкільних постановок. Юрій Ігорович послухав, як Бурчак читає,  і відразу дав роль у виставі «Хомо Еректус». Звичайно, новачку допомагали і режисер, і актори театру. І дебют вийшов вдалим, відгуки про роботу Ігоря були схвальними. Він зіграв реакційного соціаліста без моральних принципів та ідеалів. У цій виставі не було жодного позитивного героя.

Наступною виставою стала драма «Не покидай мене». Для втілення образу капітана Міхасьова – командира жіночого батальйону,  Ігорю довелося передивлятися кінострічки, йому багато допомагав Дмитро Клюєв. Ця роль потребувала багато душевних сил та емоцій.

Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»

Потім були вистави «За двома зайцями», «По ревізії». «Чомусь, граю тільки питущих», — жартує Ігор. «Не просихає» і Степан – герой вистави за творами Шолом Алейхема «Мир вашому дому», прем’єра якого мала відбутися 26 лютого. Глядач побачить нову роботу народного аматорського театру вже після Перемоги.

Ігор не копіює професійних акторів, а створює свої власні образи, осмислюючи їх по-своєму. Приміром, у новій виставі замість «Здрастуйте, дядя Степан», запропонував говорити: «Доброго дня, Степане Андрійовичу», і відповідь: : «А, москалику прийшов»! Тож і його герої виходять колоритними, такими, що запам’ятовуються.

Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»
Фото: Віталій Попков

Разом з тим, Бурчак  самокритичний, і справедливо вважає, що немає меж досконалості, бачить свої недоліки на сцені, багато чому хотів би навчитися. Проте це не заважає йому дискутувати з режисером, відстоюючи власну точку зору.  «У кожну роль привносиш частинку себе, думаєш, як би вчинив у тій чи іншій ситуації, пропускаєш образ героя через себе, — розповідає Ігор. —  Коли граєш з партнером, чекаєш його ключового слова, а коли починається імпровізація, не завжди можна швидко зреагувати. Тому точність реплік важлива. Так само як і робота суфлера: не треба читати весь текст, важливо зрозуміти – актор тримає паузу чи забув початок фрази – і дати перше слово».

Зараз глядач вибагливий. Але театр продовжує жити. У чому секрет? «Театр – це живе спілкування, контакт із залом. Як говорив Юрій Дзбановський: спектакль йде у даний час для даних глядачів. Завтра він буде зовсім іншим. Майбутнє у театру є. І я не жалкую, що театр є частиною мого життя. Він урізноманітнює будні і дуже стимулює працювати над собою, — вважає актор. — Колектив у театрі дуже хороший. Режисер Юрій Дзбановський був хорошим педагогом і другом. З ним можна було обговорити проблеми, порадитися. Він по-батьківськи, без повчань, підказував, радив. Сьогодні його традиції продовжує режисер Тетяна Бессмольна, яку я дуже поважаю».

Ігор Бурчак: «Аматорський театр вигідно відрізняється від професійного»

«Знаєте, чим ми вигідно відрізняємося від професійного театру?, — запитав наостанок Ігор. —  У професійному театрі існує жорстка конкуренція, ревнощі, і все це часто призводить до «підстав» і провокацій, аби отримати роль. Всі посміхаються один одному, але всередині ненавидять. У нас такого немає. Ми дружні й підтримуємо один одного, допомагаємо.

Хочеться, щоб війна закінчилася і повернутися у старе русло. Театр – це віддушина від мирських проблем, яка дає можливість спілкуватися з приємними людьми і займатися улюбленою справою».

Режисер народного аматорського театру ПК «Світлопільський» Тетяна Бессмольна: «Ігор дуже надійний актор. Своєрідний, виразний. Працьовитий і послідовний, використовує в роботі над виставами й акторській грі розумові здібності, шліфує ролі, щоб зробити образ максимально природним і живим. Ретельно працює над образом, підбирає костюми і реквізит, відстоює власну точку зору, вносить корективи, радиться – поки не знайде те, що потрібно. Це хороша якість для актора. Образи виходять дуже реалістичними, глядач вірить героям Ігоря. З ним приємно працювати – грамотна, розумна, делікатна людина.  Тонко відчуває правду і брехню. Майстер на всі руки. Відповідальний і дружелюбний, безвідмовний, його поважають у колективі. Дбайливий син. Піклується про свою родину. Людяний і добрий. У мене в дворі квітнуть подаровані ним кущі розкішних троянд. Волонтер, який дуже багато робить для підтримки військових. Зараз Ігор у ТРО, і я ніким не можу його замінити у виставі «Мир вашому дому». Тож наближаємо Перемогу, після якої спектакль за творами Шолом-Алейхема презентуємо олександрійським глядачам!»

Про інших акторів театру Юрія Дзбановського: Євген Грановский: «Судді людей мистецтва – глядачі» — Заметка — Новини Олександрія (zametka.in.ua)

Ірина Оберна-Мельник: «Сила жінки – у розумі» — Zametka — Новини Олександрія

Александр Богуцкий: «Жизнь – творческая штука» — Заметка — Новини Олександрія (zametka.in.ua)

Ірина Давидюк: «Час на сцені – це клубок емоцій – і таке щастя!» — Заметка — Новини Олександрія (zametka.in.ua)

  • Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Linkedin
  • Pinterest

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован.

This div height required for enabling the sticky sidebar