Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views :
Oh Snap!

Please turnoff your ad blocking mode for viewing your site content

img

Про «партизанів» і «покупців» на ЧАЕС

131 Views
Про «партизанів» і «покупців» на ЧАЕС

Валентин Вовк – ліквідатор аварії на ЧАЕС. У 1986 році він був у Чорнобилі у вересні та жовтні.

«Мені тоді було 25 років. І я був «партизаном» — тобто, призваний через військкомат, — розповів він. — Ті, хто проходив строкову службу, на Чорнобильській АЕС були «червоними погонами» — служили в охороні, здійснювали внутрішнє і зовнішнє оточення станції. А ми, в основному, очищували станцію від радіоактивного пилу та уламків після вибуху. Те, що могли, скидали лопатами, великі уламки прибирала техніка. Потім посипали дах піском і накривали плитами.

У перший день по приїзду нас усіх відправили на дах станції. Ми були молоді, неосвічені. Добре, що поряд були старші колеги, які, побачивши нашу розгубленість, пояснили, що треба робили і як хоч мінімально вберегтися від радіації. Ніяких ліків нам не давали, але щодня столичні медики брали аналіз крові. Вже тоді бував сильний головний біль, запам’ятався і сильний запах йоду на ЧАЕС.

Щодня ми виходили на шикування, і нас відбирали «покупці» —  керівники підрозділів, яким потрібні були люди для виконання завдань. Нам визначали ділянку робіт, перед якими дозиметрист заміряв радіаційний фон аби визначити, скільки часу ми можемо знаходитися у таких умовах».

Після Чорнобиля до 1992 року, поки дозволяв стан здоров’я, Вовк працював на Олександрійському електромеханічному заводі на КМП (корпусі магнітних пускачів) налагоджувальником технологічного обладнання 5-го розряду.  Потім здоров’я почало різко погіршуватися. Після перенесеного інсульту Валентин став інвалідом другої групи.

Як повідомила голова громадської організації «Спілка інвалідів Чорнобиля» Людмила Комлєва, в Олександрії з понад трьох тисяч ліквідаторів залишилося 682. Тоді, 36 років тому, 26 квітня 1986 року, працівники міськвідділу міліції, 72 кращі геологи, караул воєнізованої пожежної частини №2, військовослужбовці з частини 2269, понад 20 лікарів та фельдшерів, солдати строкової служби з нашого міста стали на захист світу від наслідків техногенної катастрофи. Вони ризикували найдорожчим – життям і здоров’ям. Як їм живеться зараз – тим, хто дожив до наших днів? Не дуже добре, — говорить Валентин Вовк. Погана ситуація з ліками. Та й ставлення з боку держави залишає бажати кращого…  Цьогоріч за рахунок Олександрійської громади надана матеріальна допомога 132 вдовам (вдівцям) учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по 500 грн кожному на суму 66 тис.грн.

Про «партизанів» і «покупців» на ЧАЕС

А ми, ті, хто живе поряд, щиро дякуємо ліквідаторам за їхню мужність, самовідданість, героїзм, який, на жаль, не оцінений досі. Зичимо міцного здоров’я,  активного довголіття, родинного затишку, впевненості у майбутньому, а головне – мирного неба. Спасибі вам за кожен новий ранок.

Раніше ми писали: Ликвидатор Владимир Власенко: «У каждого поколения свои испытания» — Zametka — Новини Олександрія

Про «партизанів» і «покупців» на ЧАЕС
Про «партизанів» і «покупців» на ЧАЕС
Про «партизанів» і «покупців» на ЧАЕС
Про «партизанів» і «покупців» на ЧАЕС
  • Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Linkedin
  • Pinterest

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

This div height required for enabling the sticky sidebar