Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views :
Oh Snap!

Please turnoff your ad blocking mode for viewing your site content

img

Сатирик, художник і фізик

214 Views
Сатирик, художник і фізик

25 травня 1881 року – 140 років тому —  у селі Ясинуватці Чигиринського повіту Київської губернії  (тепер – Олександрівського району Кіровоградської області) народився український фізик-методист, професор Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького (сьогодні – національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова) Олександр Бабенко. Певно, не всі його студенти знали, що перш ніж стати фізиком, Олександр Калістратович був вільним художником і писав гостру сатиру під псевдонімом Москіт у журнал «Шершень» та інші періодичні видання Києва.

Сатирик, художник і фізик
Олександр Бабенко

Олександр народився у простій селянській родині, навчався у Златопільській гімназії. Цікавився і мав здібності як до точних наук, так і до мистецтва, і згодом проявив себе в обох напрямках.  По закінченні гімназії Сашко їде до Києва, де у 1902 році одночасно вступає на фізико-математичний факультет університету і до місцевого художнього училища. За участь у студентських заворушеннях Бабенко разом з іншими сорока учнями взимку 1905 року був виключений з училища. Продовжив художню освіту в студії відомого українського художника-передвижника С.Світославського, яку той відкрив спеціально для виключених.

Під псевдонімом Москіт Олександр Калістратович уміщував свої сатиричні твори майже у всіх періодичних виданнях революційного напрямку, які виходили в Києві. На особливу увагу заслуговує той факт, що Бабенко активно співробітничав у знаменитому «Шершні», який видавався у 1906 році. Це був єдиний на той час в Україні сатиричний журнал українською мовою. Хоч і недовгим було його існування (вийшло 26 номерів), проте часопис посідає важливе місце в історії української громадсько-політичної думки. «Шершень» згуртував навколо себе видатних діячів вітчизняної культури. На його сторінках друкували політично загострені літературно-художні твори Л.Українка, І.Франко, М.Коцюбинський, В.Стефаник та інші. Чотири сторінки в кожному номері відводились для політичних малюнків і карикатур. У «Шершні», за підрахунками Є.Демченко, опубліковано 96 малюнків 11 художників. Нашим земляком виконано для «Шершня» 7 малюнків.

Сатирик, художник і фізик

Карикатури Москіта – це, як правило, сатира високого гатунку. Нерідко вони були набагато гострішими, ніж літературні матеріали. Не випадково саме за сатиричні малюнки «Шершень» постійно переслідувався царською цензурою. Твори О.Бабенка у «Шершні» різноманітні за тематикою. У них художник захищає безземельне селянство, таврує чорносотенні погроми, критикує політику царського міністра Вітте та ін.

Штрафи, арешти, переслідування царськими властями сатиричних видань призвели до їх різкого скорочення. Так, перший номер нового сатиричного журналу «Заклепка» виявився і останнім. Вміщений там малюнок Москіта «Надзвичайне посольство» викривав діяльність чорносотенних організацій. З поразкою першої російської революції завершився небувалий розквіт української політичної сатири. Цим яскравим спалахом творчої активності фактично і обмежується участь О.К.Бабенка у художньому житті України.

Сатирик, художник і фізик

Надалі Олександр Калістратович зосереджується виключно на улюбленій фізиці. У 1907 році закінчив університет і до 1929-го викладав фізику в середніх навчальних закладах Вінниці і Вінницької області. У 1932 році Олександр Калістратович очолив кафедру фізики Київського педагогічного інституту імені М.Горького. Написав понад 100 праць з методики викладання фізики у середній школі. Автор монографій: «Електромагнітна індукція», «Звук», «Коливання і хвилі» та ін.

За його редакцією видано фундаментальну працю в чотирьох томах «Нариси з методики викладання фізики в середній школі» (1952-1959), відзначену Республіканською премією ім. К.Д.Ушинського. Нагороджений орденом Леніна.

Помер Олександр Бабенко 30 жовтня 1959 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Використані матеріали з відкритих джерел, у тому числі стаття кропивницького краєзнавця, мистецтвознавця, журналіста Володимира Босько у «Вечірній газеті».

Читате також: В честь кого названы улицы Александрии: Николай Зерваницкий — Zametka — Новости Александрии

В честь кого названы улицы Александрии: Григорий Сокальский — Zametka — Новости Александрии

100 лет Марине Мержановой — Zametka — Новости Александрии

  • Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Linkedin
  • Pinterest

1 Comments

    Leave a Comment

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    This div height required for enabling the sticky sidebar