Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views :
Oh Snap!

Please turnoff your ad blocking mode for viewing your site content

img

Про успішних екскурсоводів та ідеальних туристів

330 Views
Про успішних екскурсоводів та ідеальних туристів
Екскурсовод Іван Симоненко

Подорожувати мріє кожен. Це і перезавантаження, і нові враження, і можливість побачити світ та зарядитися енергіями. Дехто любить пасивний відпочинок, але більшості з нас подобається активний, особливо у поєднанні з можливістю дізнатися щось нове. І тут у мандрах незамінні гіди, екскурсоводи.

Мало не найпопулярнішим в Україні є екскурсовод із Чернігова Ервін Міден. Він давно став зіркою в реалі й віртуалі, бо підкорює людей дотепною та нетиповою манерою розповіді про Чернігівщину. Влучно, цікаво, з гумором, історичні факти в авторській подачі справляють незабутнє враження і запам’ятовуються, стимулюють до самостійного пошуку інформації.

В Олександрії екскурсії містом кожен у власній манері проводять завідувач краєзнавчим відділом Олександрійського міського музейного центру ім. А.Худякової Ольга Божко, директор Інформаційного агентства «Новий громадянин» і один із засновників громадського простору «КУБ» Культура.Урбаністика.Бізнес» Віктор Голобородько, журналіст, письменник і директор культурно-освітнього центру в селі Попельнастому «Толока» Валерій Жванко і співробітник інформаційно-туристичного центру «Олександрія» Наталія Петренко.

Звісно, серед самих екскурсоводів є сперечання стосовно того, як правильно подавати історичну інформацію, чи варто розбавляти факти легендами і як зробити кількагодинні прогулянки з групами людей непересічними, насиченими, змістовними такими, на які хочеться ходити самим і порекомендувати друзям та знайомим. І ще, мало не забула, — чи обов’язково екскурсовод повинен мати спеціальну освіту і посвідчення?  Єдиної думки немає. А екскурсантам головне – щоб було цікаво, не сумно, не зарозуміло, але й не зверхньо, одним словом – щоб було класно. І тут у кожного екскурсовода свої секрети.

Днями моя подруга Вікторія побувала у триденному турі Закарпаттям від туристичної компанії «Аккорд-тур». Теплий вікенд: Львів — Мукачево — Косино — Синевир — Шипіт — Боржава — Ужгород – Карпати.

Про успішних екскурсоводів та ідеальних туристів

На неї справив велике враження гід групи Іван Симоненко. Він розповідав про саму місцевість, народи, які тут живуть, про Карпати. Це були історичні факти, легенди. Від подачі подруга була у захваті. І навіть поспілкувалася з Іваном. Той залюбки поділився деякими таємницями.

Іване, як сталося, що Ви вже не один рік працюєте у сфері туризму, хоча маєте освіту зовсім за іншим напрямком?

– Навчався я в іншій сфері, а саме – «Банківська справа та страхування»,  а з туризмом у мене пов’язано дитинство. Мама — вчителька у школі, але змалечку її також тягнуло до подорожей. Оскільки у школі була можливість організовувати різноманітні екскурсії, вона постійно брала мене з собою. У сім років я вперше піднявся на Говерлу. Далі були постійні мандри. Наслухавшись певних історій та інформації, почав їх аналізувати . Першу свою екскурсію провів для дитячого табору, коли мені було 16 років. І з тих пір ми разом з братом (який також працює у турагентстві) возимо туристів, ділимося з ними історіями та бажанням мандрувати Україною.

– Скільки років Ви у сфері туризму?

– Як турист – більше 20-ти років, в плані роботи з туристами – 5 років.

–Зараз інформацію доносите легко, невимушено, з жартами. Але, мабуть, так було не завжди?

–Тремору перед аудиторію ніколи не було. Це виховання з дитинства. Я постійно ходив на театральні гуртки, у школі брав участь у різних заходах, відповідно досвід  поступово назбирався. Але мій певний образ сформувався вже за декілька мандрівочок, адже кожна щось нове додавала. Мені подобається, коли пройшла екскурсія, дати вільний час туристам, і пройти позбирати, наприклад, фольклор від різних місцевих жителів. Мені подобається під час екскурсій вести розповідь не те що в мистецькому, а у житейському форматі. Тобто, аналізувати якісь житейські історії людей, додавати їх до екскурсії. І тому моя розповідь більше про особистості, а не про історію загалом.  Якісь історичні факти я, звісно, наводжу, але мені подобається підкріпляти їх життям людей безпосередньо, які проживали на тій чи іншій території. Оскільки саме з таких ліній життя і складається історія будь-якої території, не лише Закарпаття.

–Туристи – що це за люди? Як Ви їх характеризуєте і чи розумієте, якою буде подорож, коли бачите аудиторію вперше?

– Цікаве питання (сміється). Звісно, є певні перестороги. Навіть коли я попередньо, перед туром, обдзвонюю людей, є моменти, які можуть насторожити. В принципі туристи – це люди, які заплатили кошти і хочуть щось побачити. Проте у кожного з них є свої потреби. Хтось любить фокусуватися суто на негативному, а хтось у цьому негативному шукає щось позитивне, і відповідно бачить якісь класні моменти в напівекстримальних умовах, які не відповідали їхнім очікуванням. Загалом туристи діляться на два типи: це ті, хто приїхали за позитивними емоціями і хочуть побачити\почути, і ті, хто їде одразу за негативом. Їх небагато, але є такі особи, які хочуть постійно сперечатися. І робота гіда, звісно ж, – переконати їх у тому, що ці місця унікальні. Є туристи, яким показуєш неймовірні замки, але вони їм не подобаються, є туристи, яким нецікаві екскурсії: вони слухають 15 хвилин і відходять, вже не сприймають інформацію, їм складно. Більше подобається гуляти і смислове наповнення – це не їхня історія. Проходячи по автобусу, я це вже бачу– коли людина сидить у навушниках. Їй це не цікаво, і вона має на меті інше – можливо дегустацію, можливо відвідування релакс-зони або ж екстрим-відпочинок. І це не є погано. Якщо на початку своєї роботи я сприймав це на свій рахунок, типу я десь не допрацював,то зараз розумію, що у кожного туриста своя мета подорожі. І якщо раптом, десь під час мандрівочки, він витягає навушник і починає прислухатись хоча б на деякий час – то вже є класним результатом.

Про успішних екскурсоводів та ідеальних туристів

– Як під час екскурсії однаково зацікавити і молодь, і більш дорослу аудиторію?

– Потрібно в першу чергу підходити до цього з авторської точки зору. Туристи одразу відчувають гіда, який говорить, як зараз прийнято казати, «з Вікіпедії»: у 1456 році те, у 1783 – інше. Потрібно завжди розбавляти історіями і повірте, будь-яку тему можна подати цікаво як для молоді, так і старшого покоління. Також не зайвим є розбавляти історії гумором. Гумор допомагає, і щоб там не казали, що він для дітей і для дорослих різний – ні, насправді він однаковий. Якийсь легенький, без високопарних тем. Не завадить випрацьовувати і свою міміку. Дуже важливу роль відіграють жести гіда, тембр голосу. Це все впливає і допомагає зануритися в атмосферу подорожі чи окремого місця. Буває діти 5-6 років які слухають, їм цікаво, потім підходять і ще питання задають. Це також такий собі «вау-ефект».

–У світі немає нічого ідеального, але на Вашу думку, ідеальний турист — це хто? Людина, яка ставить безліч питань чи навпаки, мовчить протягом усієї подорожі?

– Як такого для мене ідеального туристу немає. Для мене хороший турист той, хто поїхав додому з хорошим враженням від туру. Той, хто  не фокусується на негативі, той, хто приїжджає дійсно з метою щось дослідити, побачити, і якому дійсно цікаво. Тобто, можна поїхати в Париж, побачити Відень і залишитися незадоволеним. Мені дуже прикро, коли людина говорить що Україна – це Київ, Одеса, Львів і Харків. Ні, насправді Україна – це Самбір, Сколе, Умань, Кропивницький і ще безліч інших маленьких міст. Вони по-своєму цікаві і по своєму колоритні. І турист, який дійсно їде за враженнями, знайде їх будь-де, навіть загубившись у лісі. Він вийде звідти, і одразу буде розповідати про цю пригоду із захопленням. Тобто, захоплений турист – він і є ідеальний.

Про успішних екскурсоводів та ідеальних туристів

– Чи є у вас план, за яким будуєте маршрут?

– Якщо стосується туру – то так. Якщо поїхати в три однакові тури зі мною, вони всі три будуть різні. Це і про розповіді також. Я завжди імпровізую, і кожної подорожі згадую щось нове. Хоча багато чого залежить від людей. В одній мандрівочці може порушуватися одна тема, у другій – інша, і якраз ці різні теми формують весь тур. Думаю, про що цікавіше буде розповісти людям, на що краще звернути увагу. Тому три однакові за програмою мандрівочки будуть зовсім, зовсім різні.

– Чого, на Вашу думку, сьогодні не вистачає туризму?

–Туристів. Після карантину дуже важко якраз із туристами. Туризм розвивається, і навіть жорсткі умови карантину його не знищили. Він працює, проте зараз функціонує в обмежених умовах. Дуже багато об’єктів позакривалися, над великою кількістю немає належного догляду. На Закарпатті з цим дещо простіше,адже багато історичних пам’яток відкритого типу і вони аж сильно не постраждали.

– Хто сьогодні повинен підтримувати галузь туризму? Міська влада, волонтери, громадські організації?

– Звісно, це повинна бути робота міської влади, оскільки красиві туристичні місця та популярні маршрути –  це прибуток саме у міський бюджет. Відкриття будь-якого об’єкту – це залучення нових туристів. Вони приїжджають у місто, і залишають у ньому свої кошти. Збоку може відкриватися інфраструктура,яка також необхідна при різних туристичних об’єктах і все це разом поповнює казну міста,яке розвивається утому числі і за рахунок туризму. Місто може розвиватися і бути туристично привабливим. Наприклад Ужгород – маленьке місто, має екскурсії. Але разом з тим у ньому велика інфраструктура, яка забезпечує усі потреби туристів, які його відвідують.

– Лайфхаки для туристів, аби подорож вдалася?

– Хороший настрій, концентрація на пригодах і хороший сон. Це найважливіше напевно, адже турист повинен бути виспаний. Мені дуже не подобаються тури, де є нічні переїзди. Це економить час, але є справжнім стресом як для гідів, так і для самих туристів. І ще одна порада – не обов’язково брати тури. Я хоч і туристичний гід, але ніколи не їжджу у пакетні тури в свій вільний час. Люблю досліджувати Україну самостійно і раджу туристам не лякатися, приїжджати, питати, та відкривати для себе нові місця. Саме такі мандрівочки найбільше запам’ятовуються.

Про успішних екскурсоводів та ідеальних туристів

– Іване, а тепер – Ваші поради екскурсоводам, аби екскурсія запам’яталася, була цікавою і пройшла легко.

– Посміхатися, адже посмішка навіть найбільш сонних людей підбадьорює. Далі – намагатися шукати унікальні факти, не будувати свою розповідь суто на легендах, не говорити банальними фразами, знайти та відпрацювати свій оригінальний образ, у якому будете впевнено почуватися, і який не заважатиме розповіді. Не бути банальним, не концентруватися лише на собі та своїх інтересах, і якщо навіть трапляються якісь конфлікти всередині групи чи з окремими туристами – ніколи не зациклюватись на цьому. Аналізувати, але не зациклюватись. Адже може попастися той незначний відсоток туристів, які все одно захочуть  псувати настрій. Пам’ятайте, є інші групи, інші люди та вже зовсім інші емоції. Тому не варто акцентуватись на поганому, і якими б не були обставини – завжди шукати щось хороше, у будь-якій ситуації не жаліти себе (адже ти з туристами в однакових умовах), а робити так, щоб група згадувала подорож із посмішкою, незважаючи на обставини.

Читайте також: Велодоріжки, І-Вох і бренд Кіровоградщини: як планують розвивати туризм — Zametka — Новости Александрии

Чем удивил арт-двор в Знаменке — Zametka — Новости Александрии

Архітектурна Олександрія в образах та інші проєкти інформаційно-туристичного центру — Zametka — Новости Александрии

  • Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Linkedin
  • Pinterest

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

This div height required for enabling the sticky sidebar