Спогади про будинок Соболєва
Колись цей будинок був окрасою нашого міста. Він був розташований на місці п’ятиповерхівки навпроти сучасного Головпоштамту. Масивні різьблені двері, високі стелі з ліпниною, мармурові стелі, підлога зі візерунковими кахлями всередині, і балкони та куранти на фасаді – таким запам’ятався будинок купця Соболєва тим, хто бачив його на власні очі.
Федір Мержанов у своїй книзі «Олександрія до Жовтневої революції 1896-1919 років» писав про нього: «На північно-східному розі вулиці Діброви, на її перетині з Жовтневою вулицею (теперішнім проспектом Соборним. – Авт.), стояла капітальна будівля купця Соболєва. На нижньому поверсі у просторому залі розміщувався магазин мануфактурних товарів. Верхній поверх був зайнятий апартаментами бездітного купця та його дружини. У дворі був гуртожиток штату службовців, а також комори та підвали для складів товарів, якими забезпечувався весь повіт. Склади стоять і тепер (книга написана у 1962 році. – Авт.).
Після встановлення радянської влади купця не стало, а його будинок був перетворений на чудовий Палац піонерів. У грудні 1943 року Палац був зруйнований німцями при відступі, і на його місці тепер багатоквартирний житловий будинок».
У радянські часи на першому поверсі п’ятиповерхівки навпроти Головпоштамту — за адресою проспект Соборний, 61, працював гастроном №1, а сьогодні – магазин секонд-хенд.
Як зазначає у своєму блозі історик та краєзнавець Надія Жахалова, поряд з будинком Соболєва, на якому був годинник, на сучасній вулиці Діброви (у минулому — Інгульській, Перекопській. – Авт.) був ще один будинок купця.
У дитячих спогадах ветерана війни та праці, вчительки Тамари Кондиревої ця будівля залишилася такою: «У 1927 році, до 10-ої річниці Жовтня, у нашому місті був відкритий Палац праці. Розташовувався він у найкрасивішій будівлі міста, у будинку колишнього купця Соболєва, і вирізнявся своєрідною архітектурою. Особливістю було оформлення кутка будівлі. Він був зрізаний, по боках на другому поверсі виступали два балкончики, а зверху, у центральній частині, встановлені часи-куранти, які завжди правильно відбивали час. У цьому Палаці проводилися міські заходи, зібрання, зустрічі, злети. У 1936 році в будинку Соболєва відкрився Палац піонерів імені Г.Петровського.
Палац був дійсно палацом у повному розумінні цього слова, з прекрасним інтер’єром. При вході звертали на себе увагу масивні, гарні різьблені двері з великою блискучою ручкою. У вестибюлі – візерункова підлога, викладена кольоровими кахлями. Мармурові сходи з блискучими лакованими перилами вели на другий поверх. Стелі у кімнатах прикрашені декоративними ліпнинами, на стінах – гарні панно, розмальовані олійними фарбами. Особливо чарівним був великий зал на першому поверсі будівлі. У ньому проводилися вечори, репетиції, танці.
У Палаці дзвеніли дитячі голоси, вирувало життя. Працювали гуртки, проводилася громадська робота. Директором Палацу була Раїса Борисівна Лев, дружина голови райвиконкому Никифора Харитоновича Луценка, вожатою – Раїса Семенівна Турбаївська, масовиком – Альберт Гринер, гурток рукоділля вела Олександра Вікторівна Кускова, фортепіано – Слава Соломонівна Сосновська. Були й інші гуртки: драматичний, балетний, хоровий, юних натуралістів.
Потрапити до Палацу було непросто. На дверях завжди стояв швейцар. У гуртківців були перепустки. А на вечори видавали квитки-запрошення. Бажаючих потрапити на вечори були сотні, а запрошення отримували декілька десятків». Ця розповідь – уривок з книги Почесного громадянина Олександрії, відмінника освіти, ветерана Антоніни Кріуленко «Сторінки життя вчителя» (друкарня МВС України, Київ, 2002 рік).
Будинок Соболєва зображений на одній з найвідоміших світлин часів нацистської окупації Олександрії. Знаменита фотографія – фашисти на мотоциклах в’їжджають у наше місто – зроблена 13 серпня 1941 року і зберігається у німецькому Бундесархіві. Тривалий час багато олександрійців вважали, що гарна будівля на знімку – це колишня Земська управа (сьогодні – Центр дитячої та юнацької творчості). Але насправді це будинок Соболєва – саме на ньому, як зазначалося вище, був годинник зі своєю власною історією, про яку буде окрема розповідь.
У роки Другої світової війни у величній будівлі нацисти розмістили гебітскомісаріат. Під час відступу нацисти його підірвали. Після звільнення Олександрії будинок Соболєва певний час стояв напівзруйнований, а потім був знесений. На жаль, він залишився лише гарною згадкою на небагатьох світлинах. І доля його першого власника досі залишається невідомою…
Ще про історичні будівлі Олександрії: Здание, похожее на дворец
Від Палацу піонерів до Центру творчості
1 Comments