Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views :
Oh Snap!

Please turnoff your ad blocking mode for viewing your site content

img

Василь Дмитренко: «Кожна людина – господар свого життя, і вибір лише за нею»

220 Views
Василь Дмитренко: «Кожна людина – господар свого життя, і вибір лише за нею»

Реабілітолог Василь Дмитренко вже понад 10 років працює з дітьми з вадами. Багатьох своїх пацієнтів у буквальному сенсі врятував і поставив на ноги. В Олександрії, куди лікар з сім’єю приїхав після початку повномасштабної війни, лікар Дмитренко перетворився на спеціаліста широкого профілю і допомагає не лише дітям, а й дорослим – після інсультів, травм, паралізованим.

У 2012 році Василя, який навчався у магістратурі Харківської державної академії фізичної культури на факультеті фізичної реабілітації, після проходження практики запросили працювати до реабілітаційного відділення на базі Харківського обласного Будинку дитини. Для проходження медико-соціальної реабілітації сюди привозили дітей з усієї Харківської області та з інших регіонів України. Вузька спеціалізація і дуже затребуваний напрямок роботи невдовзі дозволили Василю вести приватну практику, адже пацієнтів стало дуже багато – черга на прийом до нього була на місяць вперед. Щодня Василь працював з 10-12 пацієнтами – дітьми з інвалідністю, з вадами опорно-рухового апарату, м’язовою слабкістю або підвищеним тонусом. Зрештою дитячий масаж був модним у забезпечених сім’ях, які запрошували спеціаліста додому. І розповіді про сеанси масажу малюків у постах мам в Інстаграм, Телеграм і на форумах були кращою рекламою. Спеціально Василь рекламу ніколи не замовляв.

Робота займала практично весь час, але давала відчуття стабільності та можливість ні в чому собі не відмовляти. Минулого року Василь купив трикімнатну квартиру в центрі Харкова, адже до того з дружиною і двома дітьми жили у тісноті. Були плани на майбутнє – подорожі, купівля нового автомобіля… 24 лютого все це залишилося у минулому.

В Олександрії Василь з сім’єю живуть у двокімнатній квартирі – дружина, діти, теща, бабуся і кіт. Планували просто переночувати у нашому місті і їхати далі у Західну Україну, проте їх дуже вразив спокій провінційного містечка.  Після того, що пережили у Харкові, –  10 днів не виходили з квартири, ховаючись від обстрілів – Олександрія здалася раєм. Тут можна було без побоювання ходити  вулицями, навіть кави у кав’ярні випити! Василь знімав відео і відправляв харківським друзям: життя є, виїжджайте! Поступово він «перетягнув» у безпечне містечко рідних та друзів. Батьки, які у Харкові мали свій невеликий бізнес, живуть у старому будинку в Головківці. Самі зібрали пічку, посадили город, завели курей і качок, бо на виплати переселенцям не прожити. Василь власноруч будує батькам баню.

Василь Дмитренко: «Кожна людина – господар свого життя, і вибір лише за нею»

Спочатку Дмитренко був волонтером у БФ «Центр допомоги «Олександрія», і  відчув задоволення від того, що міг бути корисним. А потім попросив адмінів місцевих телеграмканалів та груп у соцмережах дати інформацію про нього як про спеціаліста, і йому пішли назустріч. Хворим дітям-переселенцям допомагав безоплатно. Василь співпрацює з ГО «Серце матері» — він допомагає хворим діткам, а організація виділяє канцтовари для його дітей.

Необхідність утримувати сім’ю стимулювала лікаря Дмитренка розширити коло пацієнтів і почати працювати з дорослими. Говорить, навіть якщо людину паралізувало, можна як мінімум відновити функції самообслуговування, адже людський організм має здатність пристосовуватися до нових умов, а ділянки головного мозку братимуть на себе інші функції.  

У Василя комплексний підхід – масаж, розробка зажатих м’язів, навчання заново навіть найпростішим рухам. З дорослими працювати важче – фізично і тому, що у дорослих людей з інвалідністю мало ресурсів, резервів і вони просто не хочуть працювати над собою. А часто у них немає навіть бажання лікуватися, відновлювати певні функції. Тому знайти потенціал для одужання важко.

«А діти – це невичерпне джерело енергії. Ти їх направляєш – а вони тобі допомагають. І коли бачиш результат своєї роботи, це надихає, — розповідає лікар, який навчив ходити декількох дітей з ДЦП. – Мені подобається моя робота. Повірте, щиру вдячність і щастя в очах батьків і маленьких пацієнтів не можна порівняти ні з чим. Військовий з мене ніякий, я не служив і ніколи не тримав у руках зброї, але я можу бути корисним тим, що вмію – лікувати дітей.

Відчуваю постійний страх за сім’ю – що буде далі і що чекає на нас у майбутньому. Якщо ми повернемося у Харків, переживатиму за дітей, бо вони можуть зайти у траву, де лежить міна. Ми любимо збирати гриби, рибалити, але у тих місцях побували орки, осквернили їх. Бажання бувати там у мене немає жодного. А в Олександрії ми з дітьми ходили в ліс, збирали маслюки. Місто маленьке, і можливості тут невеликі, але під час війни воно одне з кращих для життя – саме з причини своєї непривабливості для ворога. Як мінімум на зиму залишимося тут.

Василь Дмитренко: «Кожна людина – господар свого життя, і вибір лише за нею»

Я не боюся роботи. В Олександрії навчився багато чого нового. Батько назвав випробування на новому місці «квестом на виживання». Головне – не порівнювати своє життя з тим, що було до війни, і прагнути поліпшити його. Ми не знаємо, скільки це все триватиме. Можна сісти вдома на дивані і плакати, як все погано. Війна – це жах, всі і так розуміють. А можна працювати і бути корисним. Навіть знаходячись у складних умовах, треба шукати вихід і думати, як покращити своє становище. Кожна людина – господар свого життя, і тільки вона робить вибір як бути далі». 

Інтерв’ю записано під час мобілізаційного заходу «День довіри», який проведено 22 жовтня 2022 року з ініціативи ГО «Десяте квітня» в рамках проєкту з UNHCR Ukraine — Aгентство ООН у справах біженців в Україні.

Читайте також: «Непереможний суп», «Кишенькове сало» та патріотичний пряник — в місті презентували гастротур «Смачна Олександрія»

Акція добра

  • Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Linkedin
  • Pinterest

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

This div height required for enabling the sticky sidebar