Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views : Ad Clicks :Ad Views :
Oh Snap!

Please turnoff your ad blocking mode for viewing your site content

img

Охапкін, якого ми не знали

210 Views
Охапкін, якого ми не знали

Заслуженого художника України Олександра Охапкіна знають в усьому світі як іконописця. Незважаючи на славу, він дуже скромна людина, живе в Олександрії і 40 зі своїх 60 років викладає станкові дисципліни та скульптуру в Олександрійській дитячій художній школі. Серед його учнів – відомі в Олександрії художники Ірина Кваша та Василь Ковач.  

26 листопада олександрійці мали змогу познайомитися зі ще одним амплуа Майстра – в художній галереї Art goodzik відкрилася виставка ілюстрацій Олександра Охапкіна.

Охапкін, якого ми не знали

Цей захід був запланований на 27 лютого. Але з відомих причин тоді не відбувся. Добре, що виставка взагалі відкрилася, хоча й через 9 місяців. Можливо, так було потрібно. Бо саме зараз дивовижні роботи художника сприймаються по-особливому тепло і щемно, ми бачимо в них набагато глибший сенс, міцне коріння, потужні меседжі. Та насамперед – красу і витонченість мистецьких шедеврів.

Охапкін, якого ми не знали

Ілюстрації просто фантастичні, неймовірні. Кожну з них, професійно і реалістично прописану до дрібних деталей, можна розглядати годинами. Виконані вони для декількох книжок – «Неймовірні пригоди Ваш-артії» Тамари Аноко, «Золото Роду» та інших творів поетеси та громадської діячки Зої Ружин та книг етнографині й мистецтвознавиці Романи Кобальчинської, яку Олександр Охапкін називає своєю другою матусею. Деякі з цих робіт є приватною власністю. Зараз у своїй домашній майстерні художник працює над ілюстраціями ще для двох книжок.

Охапкін, якого ми не знали
Охапкін, якого ми не знали

Ця виставка – ювілейний 70-ий захід з моменту відкриття галереї — стала довогочікуваною подією, адже востаннє Art goodzik приймав гостей у січні. Засновниця галереї Ірина Кваша заради такої події приїхала з Іспанії, де живе вже понад півроку, і на відкритті виставки повідомила, що цьогоріч 28 жовтня галереї виповнилося 6 років. Ірина вручила дипломи дітям-учасникам конкурсу «Намалюй Україну» (виставка робіт проходила в Українському центрі у Барселоні) і подарунки переможцям – Нікіті Перцеву, Софії Хорольській та Ірині Сердюк – її малюнок Українки, яка тримає планету, прикрашатиме обкладинку книги. Крім того, відзнаки від галереї отримали художники-керівники навчальних студій Анна Панкратова та Любов Христонько. Хто не зміг бути присутнім на врученні, дипломи можна буде забрати у Кав’ярні на Соборній.

Охапкін, якого ми не знали
Охапкін, якого ми не знали

Повертаючись до бенефісу Олександра Охапкіна, варто сказати, що на виставці, окрім ілюстрацій та хатніх ікон, можна побачити написаний вже під час повномасштабної війни триптих «Все буде Україна!», портрет Тараса Шевченка, написаний для задньої фонової завіси хору імені Г.Верьовки, графіку та живопис. Художник подякував присутніх за увагу до його творчості, яка є сенсом його життя. «Працюю на втіху собі і на радість вам», — сказав він. Олександр Охапкін розповів, що використовує для ілюстрацій матеріал, набраний для створення хатніх ікон.

Охапкін, якого ми не знали

Цікаві факти:

  • Днями вийде з друку календар на 2023 рік з чудовими малюнками Олександра Охапкіна. Кожен місяць проілюстрований дитячими портретами у тематиці відповідної пори року.
  • Бажаючих потрапити на навчання до Олександра Охапкіна дуже багато. Та у художника дуже специфічний «конкурсний відбір», який проходять далеко не всі. Кожного, хто приходить до нього з бажанням вчитися, він «перевіряє на міцність» — намагається відмовити, причому доволі різко: «Та нащо воно тобі потрібно? Іди додому! Ти не будеш малювати!». Дехто дійсно замислюється або ображається і йде назавжди. А є ті, хто переступає через гордість, сціпить зуби, дивиться з-під лоба, але все одно приходить. Тобто, бажання вчитися перемагає. Таких Охапкін і приймає на навчання. І потім з гордістю говорить про них: «Мій учень!» або «Моя учениця!».

Для довідки: Олександр Ігорович Охапкін народився 28 січня 1962 року в Житомирі. Закінчив  Дніпропетровське художнє училище, факультет живопису Київського державного художнього інституту (нині Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури). Живе в Олександрії. З 1982 року працює вчителем Олександрійської дитячої художньої школи. Працює у галузі станкового малярства.

Охапкін, якого ми не знали

Написав ікони для Собору Св. Юра (Львів), Свято-Миколаївської церкви на Аскольдовій могилі, української церкви Св. Володимира (Париж) та ін. Мистецтвознавці називають творчість Олександра Ігоровича «релігійною поезією у фарбах».

Спільно з Степаном Ніколенком Олександр Ігорович виконав живописні панно, дерев’яні та металопластикові композиції для приміщення Олександрійської центральної міської бібліотеки для дітей, написав ікони та сюжетні композиції для Свято-Покровського кафедрального собору та церкви Святих Анастасії і Федора в Олександрії, для церкви Петра і Павла в Кропивницькому.

Охапкін, якого ми не знали

Також О.І. Охапкін займається ілюстраторською роботою, співпрацюючи з видавництвом імені Олени Теліги.

За значний особистий внесок у культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм у 2016 році Олександру Охапкіну присвоєно звання Заслуженого художника України. Його картини експонувалися на багатьох виставках в Україні та за кордоном – в Римі, Парижі, місті Ільвешайм (Німеччина). Твори художника зберігаються в фондах Спілки художників України, приватних колекціях жителів Німеччини, Франції, США, Канади, Польщі, Італії та інших країн.

Охапкін, якого ми не знали
Охапкін, якого ми не знали
Охапкін, якого ми не знали
Охапкін, якого ми не знали

Читайте також: Юбилей гелереи VashArt: история, сюрпризы и новшества

Куклы с историей

  • Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Linkedin
  • Pinterest

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

This div height required for enabling the sticky sidebar